Свято Успіння Пресвятої Богородиці, в народному побуті - Велика (Перша) Пречиста, почали відзначати з IV століття. Переказ, що зберігся з апостольських часів, свідчить, що звістку про швидке своє переселення в Царство Небесне Богородиця одержала разом з гілкою райської фінікової пальми (символ нетління і благодаті) від Архангела Гаврила. Попрощавшись з апостолами, дивом перенесеними для цього Господом з різних місць (був відсутній тільки апостол Хома), Діва Марія померла без жодного тілесного страждання і з найбільшими почестями була похована в Гефсиманії. Через три дні, протягом яких апостоли не відходили від місця поховання, до них прийшов Хома. Для нього відкрили гробницю, але знайшли там тільки похоронні пелени Богородиці - Пресвята Діва була вознесена на небо разом з тілом.
За традицією селяни приносять на Пречисту в церкву колоски нового урожаю, просять Божу Матір благословити їх працю і захистити урожай від вогню і води.
Вважалося, що по погоді на першу Пречисту можна визначити, якими будуть осінь і зима. Якщо на першу Пречисту йде дощ, лити буде 40 днів, якщо випала рясна роса - гарантовано 40 днів теплої сухої погоди. Іній на деревах провіщає ранню осінь і швидке настання зими. А гроза цього дня попереджає про ранню холодну осінь і сувору голодну зиму.
А завтра православні і греко-католики відзначать Перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного образу Господнього - свято, зване в народі Третім Спасом, Спасом горіховим.
