Соціологи констатують, що заможні люди більш схильні застосовувати тілесні покарання до дітей, ніж незаможні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила народний депутат України (блок „Наша Україна”), президент Міжнародного жіночого правозахисного центру „Ла Страда – Україна” Катерина ЛЕВЧЕНКО на прес-конференції в УНІАН, присвяченій Всесвітньому дню захисту дітей.
При цьому народний депутат представила аналіз результатів опитування громадської думки населення стосовно ставлення до проблем тілесних покарань дітей. Результати були отримані в ході дослідження, проведеного у червні минулого року у 26 територіально-адміністративних одиницях України. Всього опитано 2 тис. 32 респондентів віком від 18 років. Проводилось воно Українським інститутом соціальних досліджень на замовлення Міжнародного правозахисного центру.
К.ЛЕВЧЕНКО повідомила, що під час опитування респондентам ставилось два запитання: “Як часто застосовувалися до Вас особисто тілесні покарання, коли ви були дитиною?” та “Чи вважаєте Ви за необхідне чи доцільне застосування тілесних покарань до дітей?”.
На перше запитання 10% відповіли, що “дуже часто”; “досить часто” (оди-два рази місяць) – близько 13% респондентів, а третина опитаних (34%) відповіла, що ніколи. Встановлено також, що від тілесних покарань страждали частіше хлопчики, ніж дівчата.
На друге запитання, за словами народного депутата, найменш толерантні відповіді дали забезпечені громадяни. Зокрема, серед тих, чиє матеріальне становище характеризувалось як “ми можемо дозволити собі придбати все, що хочемо”, 22% вважають, що застосування тілесних покарань до дитини є доцільним завжди, коли дитина себе погано поводить. 50% готові застосовувати тілесні покарання до дитини в окремих випадках. І лише 28% опитаних цієї групи вважають, що застосування тілесних покарань до дитини недоцільно в жодному випадку.
Водночас, за словами К.ЛЕВЧЕНКО, опитані, чий матеріальний стан можна охарактеризувати як “ледве зводимо кінці з кінцями”, дають відповіді, які “суттєво відрізняються від наведених вище”.
“Давно вже досліджено, що дитина відтворює в майбутньому ту ж модель поведінки, з якою вона має справу в дитинстві, тобто фізичне насильство для неї потім стає нормою. Крім цього, у частини дітей, до яких застосовується тілесне покарання, за спостереженням практикуючих психологів, потім формується занижена самооцінка, зневіра у себе, пасивна життєва позиція. Або інший вихід – підвищений рівень агресії”, - підкреслила вона.
Також соціологи звертають увагу на зворотній взаємозв’язок між рівнем освіти людей та частотою застосування до них тілесних покарань.
Згідно з результатом опитування, ніколи не застосовувалися тілесні покарання до 40% тих, хто має повну вищу освіту, і до 25% тих респондентів, які мають неповну середню освіту (9 класів).
Водночас, відповідно до даних опитування, часто застосовувалися тілесні покарання до 7% та 11% респондентів відповідних груп.
