Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
«Держава втрачає пріоритетний напрям розвитку науки, без якої про будь-яку стратегію модернізації не може бути й мови. В Україні залишається критично низьким рівень підтримки науки, що відображається на загальному рівні науково-технологічної безпеки. Можна констатувати не просто брак коштів для забезпечення науково-технологічного розвитку виробничого потенціалу економіки України, а руйнування фінансових основ функціонування наукового сектору, що все помітніше призводить до посилення технологічної залежності національного господарства”, - підкреслив академік.
Б.Данилишин звертає увагу, що в Україні витрачається на наукові дослідження в 2,5-5 разів менше, ніж у провідних країнах світу.
“Для останніх років характерне зростання питомої ваги фундаментальних досліджень у розподілі за видами наукових робіт, проте їх частка (в Україні – УНІАН) не перевищує 0,2% ВВП, тоді як навіть у пострадянських країнах витрати на фундаментальні дослідження становлять 0,5-0,6% ВВП. Фактично частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні, в 2,5-5 разів менша, ніж у провідних країнах світу. Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного науковця в Україні майже втричі менші, ніж у Росії, у 18 разів – ніж у Бразилії, в 34 – ніж у Південній Кореї і більш як у 70 разів менші – ніж у США”, - пише академік.
На цю тему: 10 жовтня науковці знову прийдуть пікетувати Кабмін і АП
Б.Данилишин також зазначає, що українські вчені не мають сучасної матеріально-технічної бази для розвитку науки.
“Парк наукових приладів та устаткування в науково-дослідних організаціях і лабораторіях непомірно застарів: 60% з тих, що експлуатується в НАН України, функціонують від 15 до 25 років, в той час як у розвинених країнах світу термін експлуатації такого обладнання не перевищує 5-7 років. Для максимально ефективного використання інтелекту дослідника відсутність сучасної прогресивної матеріально-технічної бази є чи не головною перешкодою щодо позитивної результативності завершення його наукових пошуків. Частка основних засобів наукових організацій в загальному обсязі основних засобів підприємств та організацій України становила 0,9%, у тому числі машин та обладнання – 1,3%. Ступінь зношеності основних засобів у науковій сфері становив близько 45%”, - зазначив Б.Данилишин.
Він вважає, що влада та міжнародні наукові організації мають посилити контроль за розвитком науки в Україні.
“Я, як академік НАН України, звертаюсь до теперішньої влади та міжнародних наукових організацій взяти під особистий контроль розвиток та фінансування пріоритетних напрямів наукових досліджень в Україні, тому що подальше зволікання може мати незворотний катастрофічний характер”, - підкреслив Б.Данилишин.
Як повідомляв УНІАН, профспілка науковців Національної академії наук України 10 жовтня пікетуватиме Кабінет міністрів України, Адміністрацію Президента та обласні державні організації у регіональних наукових центрах з вимогою збільшення фінансування наукової сфери.
