У компаній, які готові займатися обладнанням глибоководних портів у Криму для прийому сипких вантажів, виникають проблеми з відведенням землі.
Про це сьогодні на прес-конференції, присвяченій проблемі імпорту в Україну коксу і коксівного вугілля у зв`язку з відсутністю портових потужностей, заявив генеральний директор асоціації «Укркокс» Анатолій СТАРОВОЙТ.
Як передає кореспондент УНІАН, за його словами, на сьогодні ряд компаній, що представляють український гірничо-металургійний бізнес, готові інвестувати у створення потужностей з прийому сипких вантажів у глибоководних портах Криму. “Вони готові створювати з державою спільні підприємства, оскільки вся інфраструктура портів залишається у власності держави, але у них виникають проблеми у відведенням землі, виникають питання з охороною екології”, - зазначив глава “Укркоксу”.
Можливим вирішенням ситуації, на думку А.СТАРОВОЙТА, може стати ухвалення закону про приватизацію портів. “Можливо, також ухвалення закону про створення спільних підприємств на базі портів. Це дозволить почати роботи з розширення причальних стінок у портах, обладнання портів вуглесосами для розвантаження суден і закритими складами для зберігання і вантаження вугілля у вагони, що дозволить зняти проблему запилення навколишньої території вугільним пилом”, - сказав А.СТАРОВОЙТ і додав: “Ви чудово представляєте, що таке відведення землі, тим більше в Криму, ухвалення відповідних законів також має сприяти вирішенню цього питання”.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні на прес-конференції гендиректор «Укркоксу» заявив, що відсутність в Україні глибоководних портів не дозволяє коксохімічним підприємствам заповнити дефіцит вітчизняного коксівного вугілля за рахунок імпорту.
За даними А.СТАРОВОЙТА, останніми роками коксохімічні заводи відчувають гострий дефіцит коксівного вугілля - сировини, що необхідна для виробництва коксу, без якого неможлива виплавка чавуну і сталі. При цьому, зазначає А.СТАРОВОЙТ, металургійні підприємства України продовжують нарощувати обсяги виробництва. «На сьогоднішній день ситуація складається так, що українські вугільники поставляють нам все менше коксівного вугілля, що пов`язане зі зменшенням їх запасів і необхідністю підвищення безпеки роботи у вугільних шахтах. Одночасно відбувається постійне зниження імпортних поставок високоякісних марок вугілля з Росії - де українські коксохіміки традиційно закуповують сировину, якої бракує. Цього року ми виробимо металургійний кокс, який йде на виплавку чавуну, на рівні 15 млн. тонн, але металургам цього року необхідно 18 млн. тонн, якщо перерахувати на вугілля, то для такого обсягу необхідно близько 27 млн. тонн коксівного вугілля», - зазначив глава «Укркоксу».
Він також повідомив, що, за розрахунками асоціації «Укркокс», через дефіцит сировини виробництво коксу, починаючи з 2008 р., не перевищить 17,5 млн. тонн. Тоді як потреби металургів наступного року становитимуть більш як 19,5 млн. тонн коксу.
В умовах, що склалися, переконаний А.СТАРОВОЙТ, «єдиним виходом для виживання української металургії є збільшення і диверсифікація імпорту коксівного вугілля. Не замість українського вугілля, а на додаток до нього. Якісне коксівне вугілля є на світовому ринку - ця сировина, окрім Росії, видобувається в Австралії, Китаї, США, Канаді і перевозиться великотоннажними морськими суднами».
Проте, за словами А.СТАРОВОЙТА, сьогодні в Україні немає жодного порту, який був би здатний прийняти великотоннажні кораблі і розвантажити їх. «Всі наші порти з часів СРСР були орієнтовані на експорт вугілля, а не на їх прийом», - зазначив гендиректор «Укркоксу».
Він вважає за необхідне термінове будівництво в українських портах потужностей, здатних ефективно приймати сипкі вантажі. «Враховуючи важливість і масштабність завдання, асоціація «Укркокс» вважає за доцільне розробку державної програми розвитку інфраструктури для диверсифікації імпорту коксівного вугілля», - сказав А.СТАРОВОЙТ.
