Кому належать плоди дерева сусіда, якщо гілки звисають на ваш двір: пояснення адвоката

Суперечки між сусідами через дерева, які звисають на чужу ділянку досить поширені у приватному секторі. Гілки можуть затіняти ділянку, коріння - пошкоджувати доріжки, а плоди - опинятися на чужому газоні. Адвокат Станіслав Ліфлянчик у коментарі УНІАН розповів, чи має власник землі право їх збирати, чи можна обрізати гілки чужого дерева без дозволу і що робити, якщо дерево реально заважає користуватися ділянкою.

Якщо гілки дерева сусіда звисають на вашу ділянку, кому належать його плоди – вишні, груші, яблука? 

"Ці плоди належать тому, у кого на ділянці вони фактично знаходяться. Спеціального закону стосовно цього немає, але є певна судова практика, згідно із якою власник території, над якою нависають гілки дерев, має право на те, щоб збирати ці плоди", - пояснив правознавець.

Якщо дерево займає частину території, затіняє її, а опале листя чи інші частини дерева потрапляють на цю землю, це свідчить про фактичне користування ділянкою, додав він.

Відео дня

Водночас власник самого дерева не завжди може забрати ці плоди, оскільки для цього йому потрібно отримати доступ до чужої території. А власник земельної ділянки має право не дозволяти такий доступ.

Що робити власнику ділянки, якщо сусідське дерево заважає, затіняє йому город? 

"Це можна розцінювати як порушення. Не обов'язково, що дерево плодове, і не обов'язково нам ці плоди взагалі потрібні. Але уявімо ситуацію: в мене на території дороговартісний газон, за яким я доглядаю. А гілка сусідського дерево залізла на мою територію, нависає над цим газоном і псує його - це порушення з боку сусіда, який зобов'язаний утримувати свою власність так, щоб вона не шкодила інтересам інших людей", - зазначив адвокат.

У такому випадку власник землі має звернутися до сусіда і попросити усунути перешкоди - наприклад, обрізати гілки. Якщо сусід відмовляється це зробити, питання можна вирішити через суд. У позові можна вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом обрізання гілок або, за потреби, видалення дерева. Після отримання відповідного рішення суду його можна виконати у встановленому законом порядку.

"Але ми ж розуміємо, що читач може сказати про те, що це абсурд. Тобто через дерево мені йти до суду, витрачати гроші на адвоката, на судовий збір? Більш того, цей процес може займати декілька місяців і ще й невідомо чим закінчиться, бо можуть знадобитися якісь експертизи щодо того, чи дійсно є порушення тощо. І наші громадяни, як правило, виходять із цієї ситуації самовільно - беруть пилку і просто пиляють чуже дерево на своїй території", - розповідає адвокат.

Якщо ж з цього приводу у власника дерева виникають претензії, вже він має звертатися до суду і доводити, що йому було завдано шкоду.

Загалом в Україні питання добросусідства досі недостатньо врегульоване, наголосив експерт. 

"Було б ефективніше, якби існували місцеві органи чи служби, які могли б розглядати подібні конфлікти - наприклад, як у деяких європейських країнах, де за порушення правил утримання територій можуть застосовуватися штрафи. В Україні такого механізму наразі немає, а було б круто, до речі", - підсумував він.

Чи має право власник ділянки вимагати від сусіда обрізати дерево, якщо воно росте надто близько до межі або створює незручності? Наприклад, якщо йдеться не про гілки, а про те, що коріння може прорости і зіпсувати доріжки чи насадження?

"Тут все те ж саме. Це дерево вже не гілкою порушує право власності іншого сусіда, а корінням. Але тут вже буде більш конкретна шкода. От я навів у приклад в газон. Але фонтанчики, доріжки чи насадження, які були зіпсовані, вже можна оцінити - вони коштують грошей і відтак шкода вже перетворюється з якоїсь ефемерної (коли плоди на газон падають) в доволі конкретну і матеріальну", - зазначив правознавець.

І в такому випадку власник ділянки, якому завдано шкоди, може звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном. Тобто вимагати, щоб сусід, наприклад, обрізав дерево або видалив його.

Вирішити питання через звернення до правоохоронних органів можна лише у випадку порушення державних будівельних норм (ДБН), які визначають вимоги щодо розміщення різних об’єктів на земельних ділянках, зокрема для того, щоб не порушувати права сусідів.

"Є альтернатива, зараз, коли будуються нові котеджні містечка, як правило, там формується певна своя громада та самоуправління, де встановлюються певні правила. Якщо у статутних документах будуть передбачені якісь штрафи чи іншу відповідальність за подібні дії - це може бути більш дієво", - зазначив юрист.

Яка відповідальність може настати, якщо без дозволу зрізати гілки сусідського дерева або зібрати плоди, які сусід вважає своєю власністю?

"Я відповім "дуже в теорії". Тобто теоретично власник цього дерева може звернутись до поліції. Тому що, це самовільне проникнення на його територію, і пошкодження його майна. Тобто це можна оцінювати як кримінальний злочин. Але це буде розцінюватись як настільки малозначне, що скоріш за все правоохоронні органи або не відреагують, або навіть якщо відреагують, то просто зроблять попередження", - пояснив правознавець.

Власник дерева теоретично також може звернутися до суду і вимагати компенсацію, якщо вважає, що йому завдали шкоди. Наприклад, якщо дерево мало для нього певну цінність, і він зможе довести розмір збитків або моральну шкоду.

"Деякі рослини з роками не лише ростуть, а й збільшують свою цінність та навіть можуть підвищувати вартість нерухомості. Тут можна провести спеціальну експертизу, яка визначить вартість рослини з урахуванням її виду, віку, розміру, і використати це як основу для вимог про відшкодування збитків. Однак на практиці це досить складно", - каже адвокат. 

За його словами, основні проблеми виникають із доказами щодо завдання шкоди тощо.

Наприклад, якщо дерево раптово засохло, і власник стверджує, що сусід щось зробив для цього - це практично неможливо довести навіть із відеозаписом: якщо зйомка була прихованою, тобто людина не була повідомлена про відеоспостереження, такий запис можуть не прийняти як доказ у суді через порушення правил його отримання.

Тому подібні ситуації часто перетворюються на так звані "сусідські війни", підкреслив експерт.

Щоб уникати подібних проблем, власникам приватних будинків варто створювати локальні спільноти або органи самоорганізації, які могли б допомагати вирішувати конфлікти між сусідами до звернення до суду, іще раз зазначив експерт.

довідка
Станіслав Ліфлянчик
Станіслав Ліфлянчик
Засновник і власник "Ліфлянчик та партнери"

Співзасновник, керуючий партнер Адвокатської фірми "ПАКС", адвокат по питанням бізнесу та сім'ї.

Вас також можуть зацікавити новини: