Низка помилок, хибних рішень і повна інертність. Так можна коротко охарактеризувати провальну політику уряду під час пандемії, яка тепер привела Україну до серйозної кризи. Пам’ятаєте, як рік тому влада урочисто оголосила про запуск програми зі створення 500 тисяч нових робочих місць у різних галузях економіки? Замість цього вона створила в чотири рази більше безробітних! Дані статистики приголомшливі: за рік втратили роботу 2 мільйони українців.

Намагаючись зберегти свою репутацію, під час підбиття підсумків першого року роботи уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав їхню програму вже інакше — "програмою зі збереження 500 тис. робочих місць". Ця примітивна маніпуляція вже навіть не іронічна, вона просто знущальна! Очевидно, що чинний уряд украй невдало впорався з наслідками пандемії в економіці та не здатний подолати проблему безробіття.

Цілком очікувано, що влада тепер намагається виправдати всі негативні явища в економіці коронакризою. Але це лише слова, за якими стоять бездіяльність та непрофесіоналізм. Наведу маленький показовий приклад.

Відео дня

У сусідній Польщі, попри жорсткіший карантин, рівень безробіття сьогодні складає лише 3,5%, у той час як в Україні — 10,5%! Хоча коронакриза була в обох країнах.

А все тому, що польський уряд на відміну від українського активно допомагав бізнесу і створював робочі місця для поляків, які втратили роботу. В Україні ж, не дочекавшись адекватної допомоги від держави, підприємці були вимушені скорочувати виробництво, звільняти працівників або ж переходити "в тінь".

Офіційні дані говорять, що торік частка тіньової економіки становила 30% ВВП. Однак, оскільки уряд не вперше намагається занизити негативні показники, варто звернути увагу на оцінку незалежних експертів. На їхню думку, рівень тіньової економіки торік становив приблизно 50% ВВП, а в "сірому" секторі працювали приблизно 5 млн українців.

Тим часом у країні вже протягом трьох років триває суттєве скорочення промислових підприємств. Ті ж бізнесмени, яким вдалося "залишитися на плаву", зазнали шалених збитків. За 15 місяців карантинних обмежень вони втратили до 400 млрд грн! Найсильніший удар прийшовся на промисловість, яка дає найбільшу кількість робочих місць. Чи могли допомогти уникнути таких фінансових втрат сміхотворні 8 тисяч, які видавала держава ФОПам? Чи все ж таки ці подачки були дешевою піар-акцією, а не реальною допомогою?

А наслідки ігнорування потреб підприємців тяжкі: масові звільнення українців і виїзд на заробітки. Майже 3 мільйони українців нині працюють за кордоном. Це при тому, що частина громадян відклала виїзд на заробітки через пандемію. Масовий відтік людей завдає державі 27 млрд доларів збитків щорічно. Ця сума є вдвічі більшою за ту, яку українські мігранти переказують додому. Та найголовніше — Україна втрачає українців!

Дуже прикро, що 50% мігрантів — це висококваліфіковані працівники, на підготовку яких держава витратила багато років. Такий відтік професіоналів створює в Україні гострий дефіцит висококваліфікованої робочої сили, без якої не розвиватиметься економіка країни.

Я впевнений, що повернути українців додому із заробітків може лише відродження національної промисловості і створення сучасних підприємств із високооплачуваними робочими місцями. Держава повинна зосередитися на відродженні високотехнологічних та наукоємних виробництв. Та паралельно з цим послідовно виводити економіку "з тіні".

Для цього бізнес повинен мати довіру до держави, яка базується на конкретних гарантіях. Влада має забезпечити стабільне та зрозуміле податкове законодавство, знизити податки, видавати доступні кредити та пріоритетний доступ українських виробників до держзамовлення. Загалом — створити сприятливі умови для розвитку підприємств. Усе це відроджуватиме виробництва, збільшуватиме кількість робочих місць і відповідно зменшуватиме відтік українців за кордон.