На Тернопільщині у селі Конюхи Козівського району відкрили музей багаторічного пароха села, науковця Ксенофонта Сосенка.
Як повідомили УНІАН в прес-службі Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ, участь у відкритті взяли місцеві жителі, близькі і далекі родичі, духовенство.
Передбачено, що на базі музею Сосенка в Конюхах також діятиме музей духовності.
10 священиків на чолі з єпископом Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Теодором Мартинюком відправили панахиду. Стрічку під час відкриття музею перерізали прапраправнуки пароха.
Також на будинку, де жив Сосенко, встановили меморіальну дошку.
З ідеєю відкрити у селі музей виступив місцевий вчитель історії Йосип Мартинюк. Правнуки Сосенка Ігор Придаткевич та Петро Сосенко передали фото з родинного архіву, різні матеріали.
«Ксенофонт Сосенко зібрав чималий етнографічний архів. Після Другої світової війни, його зять Володимир Придаткевич, який був директором школи в селі Дунаїв, сховав цей архів у стелі навчального закладу. Архівні документи випадково виявили аж в 2010 році під час ремонту, зараз вони перебувають в бібліотеці академії наук імені Стефаника у Львові», – розповів Ігор Придаткевич.
Свого часу до Сосенка в Конюхи приїздили син Івана Франка Петро, Осип Маковей, художник Модест Сосенко. Як і Франко, Сосенко був поліглотом, причому володів і східними мовами: арабською, іранською, уклав великий україно-іранський словник.
У своїх дослідженнях пов'язував українські релігійні обряди, звичаї, символи, назви й візерунки зі староіранськими, наводив приклади спільних назв гір, річок, предметів, які однаково звучать як українською, так і іранською мовою.
Сосенко залишив після себе чимало наукових праць, найвідомішою з яких є «Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора», видана у Львові у 1928.
Знаючи 10 мов, вільно листувався з науковцями того часу. Їхні листи представлені в експозиції музею.
