На засіданні круглого столу «Поширення національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми» 12 квітня головним питанням було обговорення ролі державних установ в наданні допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми в Україні, в умовах розвитку державного Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми як ключової складової Закону України «Про протидію торгівлі людьми».
Простіше кажучи, в Україні до сьогодні тягар відповідальності за людей, що постраждали від торгівлі, несли на собі громадські організації, і підготовка загальнонаціональної законодавчої бази є життевою необхідністю.

- Держава визнала внутрішню проблему у питаннях торгівлі людьми, - говорить завідуюча сектором по роботі з особами, які постраждали від насильства в сім’ї Департаменту сімейної політики Міністерства соціальної політики України Олена Фаримець. – За основу у створенні законодавчих і підзаконодавчих актів ми брали досвід ОБСЄ у цій сфері. Крім того, з 2009 по 2011 роки в Україні вже діяли пілотні проекти в двох областях – Донецькій та Чернівецькій.

Наразі представники державних інституцій набуватимуть досвіду, приймаючи участь в пілотних проектах в п’яти областях. Зокрема, з-поміж інших, до проекту також залучено і Вінницьку область (також беруть участь Чернівецька, Хмельницька, Донецька, Луганська, Харівська).

Відео дня

Після зміни положень національного законодавства щодо криміналізації всіх форм та проявів торгівлі людьми та реєстрації у Верховній Раді України проекту комплексного закону про протидію торгівлі людьми, ми надаємо експертну та технічну підтримку у подальшій розбудові нормативно-правової бази у цій сфері, - зазначає Координатор проектів ОБСЄ в Україні Олександр Кириленко. - З метою надання допомоги українським інституціям у більш ефективному вирішенні проблеми торгівлі людьми, ми проводимо заходи, спрямовані на підвищення потенціалу суддів, працівників правоохоронних органів, медиків, соціальних працівників, юристів, працівників консульських установ, ЗМІ та громадських організацій щодо протидії торгівлі людьми. Такі заходи включають проведення спеціалізованих тренінгових курсів; публікацію методичних та практичних матеріалів тощо.

Разом з тим представники правоохоронних органів наголошують на тому, що для людини, яка власне постраждала від торгівлі, треба пройти складний механізм державної бюрократичної машини, аби довести, що вона дійсно підпала під цей вид злочину.

- Часто оперативні заходи нам доводиться проводити півроку, і в цьому задіяно багато людей, витрачаються державні кошти, - констатує начальник відділу боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми УМВС України у Вінницькій області Володимир Плотиця. – На мою думку, держава має розробити спрощений механізм реагування на цей вид злочину.