В понеділок, 5 червня, місто Київ провело в "останню подорож" 9-річну дівчинку Віку Івашко та її маму Олю: їх вбила російська ракета під зачиненими дверима укриття в Деснянському районі 1 червня.
Попрощатися з рідними прийшли дідусь та бабуся Віки. Відомо, що до трагедії дівчинка проживала з мамою, адже її тато загинув близько півтора року тому від інсульту. За даними ТСН, пан Петро до останнього не відходив від труни онучки під час поховальної церемонії.
Раніше чоловік вразив українцем своїм горем, коли в страшний день загибелі Віки кілька годин просидів біля її накритого тіла.
За словами бабусі дівчинки, Оля ніколи не ігнорувала повітряну тривогу та кожної ночі забирала Віку до укриття, попри роботу та інші справи.
"Я все бачила, і вибух і все. Сама онкохвора, не ходила, а вони кожну ніч ходили до укриття, кожну ніч. Хоча Олі на роботу, вона о другій ночі, о третій, коли тривога, вона за дитини і в укриття", - розповіла вона.
Окрім дідуся з бабусею попрощатися з жертвами російських ракет "Іскандер" прийшли однокласники дівчинки, родичі, друзі родини, а також інші небайдужі українці. Одним з останніх поховальну залу полишив пан Петро.
Щемливі подробиці про загиблу дівчинку Віку
Нагадаємо, що історія загибелі Віки та її мами не вчухає вже тиждень, адже родина могла б вижити, якби 1 червня змогла увійти до укриття.
Нагадаємо, що тієї ночі РФ вдарила по столиці 10-ма балістичними ракетами "Іскандер". Всі цілі збили, однак уламки боєголовок призвели до смерти трьох українців (дівчинки Віки, її мами Олі та ще однієї киянки - люди намагалися потрапити до укриття поліклініки Деснянського району, але двері були закриті).
Після цього випадку в Києві почалася масштабна ревізія укриттів. З'ясувалося, що ситуація критична.
Нещодавно подробицями про Віку поділилися її тренер з дзюдо Діана Халматова. Вона розповіла, що дівчинка показувала успіхи в спорті та прагнула більшого. На вихідних перед загибеллю дитині вдалося зайняти перше місце на місцевих районних змагання. Про захоплення та вподобання Віки також розповіли її друзі.
