Дружина бійця "Азова" Ірина шість років працювала на базі добровольчого батальйону в Урзуфі перукарем. Це не зупинило окупантів, які її допитували.
Про це повідомляє Радіо Свобода
Після 24 лютого жінка приїхала додому в селище Ялта, а її чоловік в цей час захищав Маріуполь. 3 березня подружжя спілкувалося телефоном.
"Вже в ці дні у нас в селищі Ялта почали збиратися російські військові. Вони захопили Мангушську селищну раду і звідти увійшли в наше село. З чоловіком зник зв'язок десь 4 березня. І до 24 березня я його не чула. Потім він писав одне повідомлення в день або три дні про те, що живий. 25 березня до нас прийшли додому російські солдати, зажадали паспорт, телефон. Я попередила дочок, що ми не будемо обманювати, скажімо, де тато і що я працюю в Нацгвардії. Вчинила так, тому що брехня могла погано обернутися проти нас. Коли я росіянам сказала, що працюю як наймана працівниця в Нацгвардії, то у них округлилися очі", - згадує жінка.
Її з родичкою забрали в райвідділ поліції в Мангуші, де влаштувалися окупанти. Вони зняли відбитки пальців, зробили фото жінок, намагалися їх залякати, що відвезуть до Докучаєвська, розстріляють. Всього в полоні було п'ять жінок з Нацгвардії. Загарбники знайшли у Facebook листування з"азовцем".
"Запитує: "Що це?". Я кажу: "Побачив - стріляй, що тобі не подобається, коли телефон очищений, коли не очищений". Він дуже так засмутився. Нас відвели в "КПЗ". Ми переночували в маленькій кімнаті, поруч В камері було дуже багато чоловіків. Їх звідти постійно виводили. Наступного дня в загратованій машині нас перевезли під конвоєм до Докучаєвська. Там були більш "лояльні" російські військові. Вони перевірили документи, телефони і сказали, що до нас питань немає, можемо додому йти пішки або переночувати в будинку для біженців", - поділилася Ірина.
Жінки на конвой-машині доїхали до Мангуша, але за проїзд довелося заплатити по тисячі гривень з кожної.
Крім того, дружина "азовця" розповіла, що в Докучаєвську бачила людей, що біжать в Росії, але до них жахливо ставилися – не давали їсти, люди просили хліба, а також стояла величезна черга за звичайною гарячою водою.
Пізніше російські військові приїхали в дім Ірини через кілька тижнів та ставили питання з приводу її чоловіка. Окупанти та бойовики "ДНР" походжали по домівках як господарі, командували та проводили обшуки. В одному з будинків знайшли частини військової форми й господиню забрали. Крім того, вони забирали у місцевих жителів все, що хотіли.
З чоловіком Ірина востаннє спілкувалася 8 травня, коли в бункер на "Азовсталі" загарбники скинули авіабомбу. Жінка про смерть чоловіка дізналася 17 травня. Після чого вона вирішила втекти з окупації. Ірина з дочками та родичкою Ольгою дісталася до Бердянська в Запорізькій області, а звідти в Мелітополь. Жінки насилу дісталися до Василівки, де на блокпостах стояли чеченці, й скрізь вимагали гроші.
Зараз Ірина з дочками живе в Івано-Франківську. Її родичка Ольга знає, що чоловік-боєць "Азова" перебуває в полоні. А ось Ірина все ще сподівається, що її чоловік живий.
Як раніше повідомляв УНІАН, захисники "Азовсталі" героїчно тримали оборону близько двох місяців, відволікаючи на себе сили противника і не даючи йому рухатися на інші напрямки. Російські окупанти знищували "Азовсталь", випускаючи по території комбінату ракети і скидаючи бомби, стріляючи з артилерії і танків, при цьому проводячи наземні атаки і штурми.
ЗМІ повідомили, що з "Азовсталі" було евакуйовано в цілому близько 1,7 тисячі захисників. При цьому 6 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що на території ОРДЛО може бути понад 2,5 тисячі військовополонених з "Азовсталі".
