Звільнений з полону 31-річний Микита Горбань розповів, що росіяни насамперед віддають на обмін тих цивільних, на яких треба витрачати ліки та возитися з їх ранами. Він більше місяця пробув у полоні й залишився без пальців на ногах.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Микиту викрали на початку березня. Російські військові побачили в паспорті військовий квиток і почали знущатися - розвідним ключем намагалися виламувати пальці на руках, щоб він розповів про українські позиції. Пізніше зрозуміли, що Микита нічого не знає
"Змусили взуття зняти, а у мене калоші були. Вони туди ще води налили", - згадує чоловік.
Три дні Микита з батьком пролежали на вулиці на морозі. Микита розумів, що пальці на ногах він вже відморозив.
Їх через Прип'ять вивезли в Білорусь, а звідти відправили в Курське СІЗО. Весь цей час Микита був поруч з батьком. На хворих ногах треба було стояти, а ввечері полонених українців змушували співати російський гімн. Микиті не надавали медичну допомогу, через що пальці на ногах почорніли і почали розкладатися.
"Ноги вже почали пахнути недобре. Почалася самоампутація - при перев'язці палець просто відпав, тому що ніхто нічого толком не робив", - розповідає колишній полонений.
10 Квітня його перевели в Курський військовий госпіталь, де ампутували всі пальці на ногах. Через те, що з ранами треба було возитися і витрачати ліки, а з Микитою було ще семеро людей у важкому стані, їх вирішили обміняти. Українців вивезли з Курська до Сімферополя, а звідти до Запоріжжя. Росіяни на ношах поставили на дорогу. Микита нічого не міг зрозуміти, поки до нього не підійшли українські військові.
Микита вже намагається ходити, але вже через два тижні пальці повинні зажити, він звикне ходити без пальців і тримати рівновагу.
Батько Микити залишився в Курському СІЗО. Всього там було близько сотні полонених.
Як раніше повідомляв УНІАН, фотографії 83-річної віри Пилипівни, яка напекла пасок в руїнах свого будинку в Горенці на Київщині, облетіли соцмережі. Дочка Тетяна намагалася відмовляти матір від цієї витівки та пропонувала купити паску в магазині. Однак Віра Пилипівна не погодилася. Вона напекла пасок і роздала сусідам.
