Дрони-'матки' та важкі бомбардувальники: Forbes розповів про переваги українських розробок

Розвиток безпілотної війни призвів до появи нової концепції – дронів-носіїв, які доставляють FPV-апарати до цілі та запускають їх уже в зоні ураження. Як пише Forbes із посиланням на коментар технічного директора компанії Reactive Drone Артема Колесника, такі рішення залишаються обмеженими за ефективністю. Його компанія виробляє серію важких багатороторних бомбардувальників "Кажан" ("Летюча миша"), які можуть виступати в ролі носіїв для дронів із системою FPV.

"З технічної точки зору це не надто складно реалізувати. Але залежно від завдання, це не завжди найефективніше рішення. Ми спочатку зосередилися на можливостях скидання боєприпасів. Далі було лише питанням часу, коли ми почнемо експериментувати з іншими застосуваннями", – зазначив він.

За його словами, такі дрони недооцінені на тлі FPV, хоча саме вони виконують значну частину бойових завдань.

Відео дня

"Останні аналізи показують, що приблизно 70% успішних ударів зараз виконуються саме важкими бомбардувальниками, такими як "Кажан", – підкреслив він.

Експерт пояснює, що важкі дрони рідше потрапляють у публічне поле через особливості застосування.

"Бомбардувальники частіше працюють вночі і не створюють "картинки", придатної для відео, тому їх просто менше видно", – зазначив Колесник.

При цьому, за словами розробника, ресурс таких апаратів значно вищий: один дрон може виконувати десятки і навіть більше сотні бойових вильотів. Концепція дрона-"матки" передбачає, що великий безпілотник доставляє FPV ближче до цілі та запускає їх:

"Ідея відносно проста: великий дрон переносить менші і розгортає їх ближче до зони цілі, виступаючи одночасно транспортною платформою і носієм".

Однак на практиці ефективність таких рішень виявилася нижчою за очікування.

"Ефективність FPV-дронів у цій ролі виявилася нижчою, ніж передбачалося спочатку, що обмежує цінність таких концепцій", – зазначив він.

Однією з ключових проблем, за словами експерта, залишається дистанційне керування:

"Дистанційне керування на великих відстанях створює додаткові проблеми – стабільність сигналу, надійність зв’язку та затримки. Це значно ускладнює точне керування та знижує надійність результатів під час роботи малих дронів далеко від оператора".

Розробники також розглядають варіант автономних "роїв" дронів, які можуть діяти без постійного контролю людини. Однак технологія ще не досягла необхідного рівня.

"Поточні апаратні та програмні рішення поки що недостатньо розвинені, щоб надійно підтримувати повністю автономні рої", – заявив Колесник.

За його словами, саме в цьому напрямку прихований основний потенціал, але до практичного застосування ще далеко. У підсумку, вважає експерт, дрони-"матки" мають обмежену сферу застосування.

"На даний момент це дуже нішеве рішення. Ми можемо виділити лише невелику кількість завдань, де такий підхід дає реальну перевагу", – зазначив він.

Наприклад, мова може йти про ситуації, коли FPV необхідно доставити до важкодоступних цілей – наприклад, всередину будівель. На думку Колесника, більш перспективним напрямком є розвиток озброєння для важких дронів.

"В авіації вертольоти та винищувачі використовують різні типи боєприпасів, включаючи високоточні та керовані ракети", – зазначив він.

Однак впровадження таких рішень для дронів стикається з проблемою вартості:

"Деякі проекти намагалися інтегрувати керовані ракети, але вартість швидко стає ключовим фактором. Проте цей напрямок має значний потенціал, і ми шукаємо партнерів у ЄС та США для його розвитку".

Український досвід у війні дронів – останні новини

Раніше колишній командир роти батальйону "Айдар" розповів, що Україна розширила виробництво далекобійних дронів і навіть перевершує Росію не тільки за якістю безпілотників, але й за їхньою кількістю. Однак основною проблемою ефективних нальотів є вдосконалення Росією ППО в частині відбиття атак БПЛА.

Крім того, Київ вже має реальний бойовий досвід застосування безпілотників у сучасних реаліях ведення війни. Тому президент Володимир Зеленський запропонував країнам Перської затоки та США допомогу в розблокуванні Ормузької протоки – стратегічного морського шляху, закритого внаслідок конфлікту на Близькому Сході. За його словами, Україна створила складну систему захисту вантажних суден від різноманітних загроз у Чорному морі.

Вас також можуть зацікавити новини: