Більш ніж через три десятиліття минуло після того, як вибухнув реактор Чорнобильської АЕС на території України, яка тоді була республікою СРСР. Великий вогонь палав впродовж наступних двох тижнів, розсилаючи хмари радіоактивного газу і частинок по всій Європі й за її межами.
Жахлива аварія перетворилася на захопливу тему. Нещодавно HBO зняв мінісеріал, який став хітом. А туристи мандрують в зоні відчуження. Але все це призвело до оманливих припущень і неправильного розуміння. Видання Washington Post наводить п’ять головних міфів про Чорнобиль.
Перший міф говорить про те, що катастрофа на ЧАЕС спричинила небагато смертей. За останні три десятиліття офіційні звіти про постраждалих і померлих після аварії лишалися на диво скромними. Двоє людей померли одразу ж. Ще 29 – у лікарнях. А значно пізніше 15 дітей померли від пов’язаного з Чорнобильською катастрофою раку щитовидної залози.
Читайте такожWashington Post: Урок катастрофи на Чорнобильській АЕС досі не засвоєний
Ці цифри повторювали видання Newsweek і LiveScience у нещодавніх статтях. Оцінки впливу Чорнобиля на здоров’я теж низькі. У 2006 році дослідники Міжнародної агенції ООН з дослідження раку зробили висновок, що до 2065 року пов’язаних з катастрофою випадків захворювання буде всього 41 тисяча. І це нічого у порівнянні з сотнями мільйонів випадків, спричинених іншими чинниками. Forbes навіть написав, що за межами зараженої радіацією зони людей «вбивав лише страх» перед радіацією, який призвів до збільшення масштабів алкоголізму і депресії.
Реальні ж цифри можуть бути значно вищими. На жаль Україна, Білорусь і Росія не мають публічно доступних записів про смертність після Чорнобиля. Але інші державні дані дають приблизне уявлення того, як катастрофа вплинула на людей. В січні 2016 року, приміром, уряд України заявив, що 1961904 людей в країні офіційно вважаються жертвами Чорнобильської катастрофи. Україна також платить компенсації 35 тисячам людей, чиї рідні померли після Чорнобиля через проблеми зі здоров’ям.
Другий міф стверджує, що вибух реактора на ЧАЕС мав лише регіональні наслідки. Newsweek писало, що хмара радіоактивних матеріалів «випала з дощем на міста і села поблизу». У звіті ООН щодо Чорнобиля вказано просто, що «катастрофа вплинула на Україну, Білорусь і Росію. В серіалі HBO показано, як герой-фізик каже лідеру СРСР Михайлу Горбачову, що радіація розповсюдиться аж до Східної Німеччини.
Читайте такожForbes: Катастрофа в Чорнобилі створила найнебезпечнішу у світі лаву
Але реальні наслідки аварії були значно масштабнішими. Мапа радіоактивного викиду демонструє, що матеріали з ЧАЕС розлетілися по всій Європі, особливо по регіонах на височині й з великою вологістю. Вчені у Швеції першими повідомили про катастрофу в Чорнобилі завдяки тому, шведські працівники атомних електростанцій зафіксували підвищення радіаційного фону, коли прийшли на роботу наступного дня після катастрофи в Україні. В 1986 році 7 тисяч фермерів на півночі Англії й на півдні Шотландії зняли з продажу овець, які постраждали від чорнобильської радіації. Через два десятиліття більш ніж 350 фермерів у Великій Британії досі мають справу з обмеженням руху для їхніх тварин.
Споживчі товари з районів, постраждалих від Чорнобиля, продовжують мандрувати світом. Кілька років тому Франція зупинила масштабний імпорт радіоактивних грибів з Білорусі. Заражені ягоди з України постійно потрапляють на європейські ринки. А частина цих ягід потім імпортується в США.
Третій міф: природа процвітає в зоні відчуження. Дехто шукає позитивну сторону медалі, розповсюджуючи хороші новини про оновлення екосистеми в Чорнобилі. Одна компанія, яка пропонує тури в зону, описує її як «вимушений парк», який вчить «ключовим урокам дикого життя без нас». Вчені виявили збільшення в сім разів популяції деяких великих ссавців. Вони дійшли висновку, що людство можливо гірше впливає на тварин, ніж радіація. The Guardian назвало Чорнобиль «раєм для дикого життя».
Читайте такожWashington Post: Чорнобиль не вписується у вигадки Кремля про свою минулу «велич»
Такі дослідження засновані на даних з переписів і камер, які відстежують велику, харизматичну фауну, зокрема вовків, диких коней і кабанів. Ці дані говорять вченим про те, скільки в зоні відчуження диких тварин, але вони нічого не кажуть про їхнє здоров’я. Через хронічний низький радіаційний фон наслідки для здоров’я важко виявити. Біологи, досліджуючи невеликих тварин, таких як миші й птахи, виявляють у них часті мутації, фізичні деформації й скорочення популяції. Команда вчених Техаського технологічного університету виявила вищий, ніж очікувалося, рівень мутацій у чорнобильських гризунів, які постійно живуть в умовах радіаційного випромінювання.
Четвертий міф: вибух на Чорнобильський АЕС був найгіршою ядерною катастрофою усіх часів. Нещодавно видання Business Insider поставило аварію вище катастроф, які сталися на АЕС «Фукусіма» у Японії й АЕС «Трі-Майл-Айленд» в США. МАГАТЕ теж присвоїло Чорнобилю статус катастрофи 7 рівня. І це найвищий з можливих рівнів.
Видання пише, що аварія на ЧАЕС дійсно була найгіршим викидом радіоактивних матеріалів за раз. Однак, інші ядерні події значно більше забруднювали атмосферу шкідливими ізотопами. Радянські й американські заводи з виробництва плутонію викидали по 200 мільйонів кюрі радіоактивних відходів у довкілля щодня. До заборони ядерних випробувань у 1963 році ядерні держави включно зі США і СРСР підірвали 520 ядерних бомб в атмосфері, викидаючи мільярди кюрі радіоактивних ізотопів.
Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР
Приміром, аварія на Чорнобильській АЕС призвела до викиду в атмосферу 45 мільйонів кюрі радіоактивного йоду, який викликає рак щитовидної залози у людей. Бомби США й СРСР викинули 20 мільярдів кюрі такого йоду в 1945-1962 роках.
П’ятий міф: Чорнобиль був доказом радянської некомпетентності. Радянську владу часто критикують за те, що вона три дні чекала, перш ніж публічно визнала сам факт катастрофи. Через це люди в сусідніх країнах, таких як Польща, не змогли відреагувати належним чином, щоб захистити своє населення від радіації. Втім, радянська влада вже змогла за 36 годин переселити 50 тисяч жителів Прип’яті й розробити план евакуювати більш широку зону ураження навколо АЕС. Приміром, Японія чекала два місяці, перш ніж визнала, що три реактори АЕС «Фукусіма» дійсно розплавилися в березні 2011 року.
