Мінськ відмовляється направляти білоруських військовослужбовців для участі в колективних силах оперативного розгортання (КСОР) Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Про це пише російська газета «Коммерсант» від 10 лютого.
«У відносинах між Москвою і Мінськом розгорається серйозний скандал. МЗС Білорусі виступив з різкою відповіддю послу РФ у Мінську Олександру СУРИКОВУ з приводу його заяви про участь білоруських військовослужбовців у КСОР ОДКБ. Скандал не просто висвітив нові розбіжності між членами Союзної держави. Мінськ, по суті, як з`ясувалося, не готовий розділити з союзниками одну з головних функцій - оперативно направляти свій військовий контингент туди, де в ньому найбільше матимуть потребу», - повідомляє видання.
Зокрема, невдоволення білоруського МЗС викликала прес-конференція посла РФ О.СУРИКОВА 6 лютого, на якій мова зайшла про підписаний Президентами країн-членів ОДКБ 4 лютого в Москві документі про створення КСОР. Відразу після цього білоруська опозиція висловила занепокоєння з приводу того, що тепер призовники з Білорусі братимуть участь у військових діях за межами країни. 5 лютого глава білоруського МЗС Сергій МАРТИНОВ виступив з роз`ясненнями, назвавши твердження опозиції "інсинуаціями". За словами міністра, "білоруське законодавство не передбачає участі білоруських солдатів у військових діях за кордоном".
Проте наступного дня зі своїми роз`ясненнями виступив посол РФ у Мінську, який, по суті, спростував вислови С.МАРТИНОВА.
Кажучи про КСОР, О.СУРИКОВ пояснив, що "міждержавні угоди мають більшу юридичну силу, ніж внутрішнє законодавство країни". Відповідаючи на запитання, чи "означає це, що якщо на таджицько-афганському кордоні виникнуть ускладнення, то білоруські солдати направлятимуться туди?", посол відповів: "Виходить, що так".
Реакція Мінська виявилася вкрай жорсткою. 7 лютого білоруський МЗС поширив повідомлення у зв`язку з висловами посла РФ у Білорусі, де підкреслюється, що не посли інших держав розбиратимуться у відповідних нюансах білоруського законодавства. Представник білоруського МЗС нагадав, що "рішення про задіювання КСОР прийматимуться тільки главами держав ОДКБ і лише на основі консенсусу". Після чого порадив послу "не забігати наперед".
Як повідомляв УНІАН, позачергова сесія Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку, що пройшла 4 лютого в Москві, прийняла рішення про створення нової структури в рамках організації – колективних сил оперативного реагування.
До складу КСОР увійдуть військові частини і підрозділи країн ОДКБ - Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизії, Казахстану, Таджикистану і Узбекистану.
Підрозділи КСОР знаходитимуться в місцях своєї постійної дислокації і будуть підпорядковані національним командним структурам, штаб КСОР здійснюватиме координаційну діяльність. Рішення про застосування КСОР прийматиметься Радою колективної безпеки ОДКБ.
Військово-політичний союз ОДКБ створений на основі Договору про колективну безпеку від 15 травня 1992 року. 14 травня 2002 року Договір про колективну безпеку був перетворений у міжнародну Організацію. 2 грудня 2004 року ОДКБ надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН.
Метою ОДКБ є забезпечення національної безпеки кожній з країн-членів Договору, а також їх територіальної цілісності. У разі виникнення загрози для будь-якої з держав-учасниць, усі члени ОДКБ зобов`язані надати їй необхідну допомогу, включаючи військову. Військово-політичні відносини між державами Договору носять пріоритетний характер порівняно з військовими зв`язками і контактами з третіми країнами, що не входять в ОДКБ.
