Приклад Кирзигстану й Білорусі заохотить інших / REUTERS

В Кремлі з тривогою спостерігали за тим, як цієї осені сотні тисяч білорусів вимагали відставки Олександра Лукашенка, який надто довго обіймає крісло президента. І російським чиновникам навряд чи приємно дивитися зараз відео з Киргизстану, на яких учасники протестів вриваються в кабінет президента Сооронбая Жеенбекова й топчуть його портрет.

Протести в Киргизстані спалахнули через фальсифікацію виборів. Разом з демонстраціями в Білорусі й війною між Азербайджаном і Вірменією вони утворили вибух політичного ризику на пострадянському просторі в останні тижні. Про це пише Financial Times. Всі ці кризи занурюють головні економічні й оборонні союзи Москви у сум'яття. Виникає питання, чи може Росія взагалі виконувати роль того, хто забезпечує стабільність в регіоні.

Читайте такожВибори у Киргизстані: журналісти показали, що коїлося у першу ніч протестів (відео)Попри відсутність прямого зв'язку між ними, відчайдушні кризи в Киргизстані, Вірменії, Азербайджані й Білорусі несуть на собі одні й ті ж шрами, які лишилися після розпаду СРСР: від авторитаризму й загроз для свободи виборів до територіальних й етнічних суперечок. Кожна з трьох криз несе в собі окрему проблему для Росії.

Відео дня

На Кавказі Туреччина, яка підтримує Азербайджан, кидає виклик гегемонії Москви в регіоні. Вона ставить під сумнів позицію Кремля як головного арбітра. Масові протести в Білорусі проти Лукашенка порушують незручні питання і про правління Володимира Путіна, який змінив конституцію Росії, щоб лишитися в президентському кріслі до 2036 року. А нинішні спроби опозиції Киргизстану повалити режим президента після фальсифікації виборів підривають модель так званої "контрольованої демократії", яку Путін збудував в Росії й намагається експортувати в інші колишні країни СРСР.

"Регіон Путіна раптом спалахнув у вогні. Важко собі уявити, як він буде вирішувати всі ці проблеми одночасно", - сказав виданню неназваний західний дипломат у Москві.

Читайте такожBloomberg: В Нагірному Карабасі Туреччина псує мрію Путіна про "зони впливу"Аналітик Verisk Maplecroft Камілла Огунбії вважає, що події в Бішкеку показують лідерам пострадянських країн, що "отримавши політичні свободи, люди не віддадують їх добровільно назад".

"Протести в Киргизстані, швидше за все, змусять Лукашенка "окопатися" ще глибше. Він буде відмовляти білоруському народу в політичних правах. Так само киргизькі протести заохотять білорусів продовжувати свій рух", - вважає експерт.

Росія до цього часу намагалася уникати прямого втручання в три кризи. Але вона не може дозволити, щоб події вийшли з-під контролю. У Москви є військові бази у Вірменії, Білорусі й Киргизстані. Вона також вважає себе першочерговим іноземним партнером кожної з країн. Кремль чинив опір всім спробам ЄС збільшити свій вплив у Білорусі, а також аналогічним спробам США й Китаю в Киргизстані.

Білорусь, Киргизстан і Вірменія входять у московський проект Євразійського Союзу (ще одна країна-учасниця - Казахстан). Також вони разом з Росією, Казахстаном і Таджикистаном входять в оборонний союз ОДКБ. 

Читайте такожОпозиція Киргизстану заявила про плани сформувати "народний уряд"Видання допускає, що у січні протести можуть спалахнути й в Казахстані. Адже в країні пройдуть перші вибори з часів відставки президента Нурсултана Назарбаєва після 29 років правління. Його рішення відмовитися від президентського крісла, але зберегти владу в ролі голови Ради національної безпеки Казахстану, розглядалося як потенційна модель і для Путіна.

Небажання Москви допомогти придушити опонентів Лукашенка чи Жеенбекова, швидше за все, заохотять громадян інших країн СНД включно з Казахстаном до протестів, - вважає Огунбії. Адже нинішня бездіяльність Кремля служить сигналом, що він не збирається всіма силами рятувати непопулярних лідерів.

"Натхненні народами Киргизстану і Білорусі, казахські активісти тепер влаштують проблеми для свого уряду і його спроб виставити виборчий театр як доказ легітимності", - вважає експерт.

Ситуація в Киргизстані