Режим президента Росії Володимира Путіна демонструє зростаючий відчай у міру того, як його війна проти України стає все більш хаотичною.
Путін знає, що програє, і подвоює агресивні дії, навіть коли його стратегічна позиція слабшає.
Це означає, що зараз ми вступаємо в найнебезпечнішу фазу нещасливої путінської кампанії. США і захід повинні обережно керувати цією ситуацією. Замість того, щоб говорити Росії, чого ми не будемо робити, ми повинні змусити його задуматися про те, що ми можемо зробити. Щоб йому перехотілося посилювати ситуацію, втягуючи у війну нас.
Ми повинні проявити силу для утримування Путіна (і підлеглих йому генералів) від застосування зброї масового знищення або нападу на територію або сили НАТО, давши при цьому українцям можливість битися і виживати до тих пір, поки російський наступ не видихнеться.
Ключем до виживання України є стримування російських військ досить довго, щоб санкції проти Росії мали дію, а інші патріотичні лідери в Москві усвідомили економічні і військові руйнування, які Путін заподіює їх батьківщині, і зупинили їх.
Відчай Путіна очевидний. Розглянемо наступні кроки, що зроблені за останні кілька днів:
- Зміна тактики від битв з ЗСУ, що зупинили наступ Росії, на навмисний напад на цивільне населення в спробі зломити волю українського народу;
- Умисний напад на енергетичну інфраструктуру України та запобігання ремонту з метою позбавити населення тепла, електрики та води;
- Приміщення російських офіцерів розвідки під домашній арешт — нібито як покарання за невдачі, але, можливо, і з метою запобігання державного перевороту;
- Звернення до Китаю з проханням про військову підтримку і заклик до вербування сирійських та інших найманців, щоб вони приєдналися до облоги разом з російськими військами;
- Мобілізація російських сил з інших місць, таких як Абхазія (Грузія), для посилення російських сил в Україні;
- Загрози атакувати сили країни НАТО, які допомагають постачати українську армію, щоб спробувати перервати ці поставки (що явно впливають);
- Підвищення ймовірності застосування хімічної, біологічної та ядерної зброї і, як наслідок, загроза того, що це зробить сама Росія;
- Запуск крилатих ракет дальньої дії морського і повітряного базування по українській базі Яворів недалеко від польського кордону, що могло призвести до загибелі офіцерів країни НАТО або помилкового ураження території країни НАТО, викликавши таким чином військову відповідь НАТО.
Все це - не дії лідера, впевненого в перемозі. Навпаки, Путін проявляє всі ознаки людини, яка знає, що його гамбіт провалюється. Він затиснутий між військовою операцією, що зав'язла, з одного боку, і економікою, що знаходиться у вільному падінні, з іншого. Останнє, чого він хоче, - це погіршити своє становище, втягнувши в бій США або НАТО.
Це вказує на дві речі.
- По-перше, знаючи, що його війна йде погано, Путін спробує зробити все можливе, щоб перезавантажитися і відновити перевагу, яка стає все більш невловимою, незалежно від ціни. Це час максимальної небезпеки. Немає меж в плані систем озброєння, цілей, тактики або людських страждань, які він не переступить в Україні. Він дійсно може вдатися до ескалації атак або застосувати зброю масового знищення (ОМУ), якщо не бачить іншого виходу.
- По-друге, через це західна підтримка України і стримування Росії зараз необхідні як ніколи. Ключ до поразки Путіна - виживання України. Україні потрібно надати все якнайшвидше - гуманітарну допомогу, підтримку енергетичного сектору, оперативну розвідку, Міг-29, штурмовики А-10, системи ППО, протикорабельні ракті, протитанкові системи. Час відіграє істотне значення. Що стосується стримування, то від самого президента Байдена має виходити попередження про те, що будь-яке застосування біологічної, хімічної або ядерної зброї буде зустрінуте рішучою відповіддю. Ми також повинні поширювати інформацію про те, що військове керівництво Росії може і буде нести особисту відповідальність за будь-які скоєні військові злочини.
Українці справляються виключно добре: відбивають наземні сили Путіна, перерізають лінії постачання, оскаржують перевагу в повітрі. Вони зарекомендували себе як дієздатна сила, яка може отримувати військову допомогу від Заходу. У них залізна воля.
Захід повинен проявити себе в рівній мірі здатним: постачати Україну і ігнорувати путінські загрози. Путін хотів би виграти цю війну залякуванням. Ми повинні показати, що ми не залякані і сповнені рішучості забезпечити виживання України, в той час як Путін розтрощує російську армію і економіку.
