Спеціальний трибунал для російського диктатора Володимира Путіна для переслідування злочину агресії проти України, не судитиме правителя РФ заочно, доки він залишатиметься президентом. Про це з посиланням на джерела повідомляє Euronews.
Аналогічна ситуація і з російським прем'єр-міністром Михайлом Мішустіним та міністром закордонних справ країни-агресорки Сергієм Лавровим. Їхнє судове переслідування дозволять лише за умови фізичної присутності обвинувачених у залі суду. А такий сценарій малоймовірним, адже Росія вперто продовжує не визнавати своє вторгнення в Україну злочином.
В якості альтернативи, заочний суд може бути проведений після того, як Путін піде з посади.
Умови судового процесу викладені в проєкті угоди, яка забезпечить правову основу для створення спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, правозахисної організації зі штаб-квартирою в Страсбурзі. Є три проєкти документів: двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут спеціального трибуналу та угоду, що деталізує управління спеціальним трибуналом. Підписання цих документів, попередньо, має відбутися в Києві 9 травня.
За словами одного з представників ЄС, обмеження щодо заочного судового процесу над російським керівництвом розглядаються як "компроміс" між країнами. Коли Україна підпише угоду, її голосуватимуть у Парламентській асамблеї Ради Європи (Росію з організації виключено). Для ратифікації угоди необхідна більшість у дві третини голосів, що майже гарантовано завдяки широкій підтримці ініціативи державами-членами. Утриматися чи проголосувати проти потенційно можуть "дружні" до Росії країни, як-от Угорщина чи Сербія.
Також очікується, що до ініціативи також доєднаються Канада, Австралія, Нова Зеландія і Японія. Це розширить її легітимність. Водночас Сполучені Штати на тлі різкої зміни політичного курсу у відносинах з Росією після приходу до влади Дональда Трампа, навряд чи братимуть участь у цьому процесі.
"Понад 38 держав висловили політичну підтримку створенню трибуналу, а також Європейський Союз", – заявив представник Ради Європи.
Трибунал, як очікується, буде розміщено у Гаазі. Там уже давно працюють Міжнародний суд ООН і Міжнародний кримінальний суд. Раніше МКС видав ордер на арешт диктатора Путіна через незаконну депортацію до Росії українських дітей.
Трибунал проти Путіна: чому обрано саме такий формат
На відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, які застосовуються до осіб, що вчиняють звірства, таких як військові та найманці, злочин агресії є злочином керівництва, який націлений на особу, що в кінцевому підсумку відповідає за контроль над державою-агресором, пояснює Euronews. Ця агресія може проявлятися в анексії територій, їх окупації, блокаді портів та будь-якому нападі на іншу державу із застосуванням зброї.
МКС розʼяснює злочин агресії як такий, що повʼязаний із "плануванням, підготовкою, ініціюванням або здійсненням особою, яка має можливість фактично здійснювати контроль над політичними або військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, серйозністю та масштабами є явним порушенням" Статуту ООН. Тож ключовим відповідачем, імовірно, буде саме Путін.
Злочини агресії підпадають під так звані Кампальські поправки. Але вони стосуються лише країн, що є підписантами Римського статуту. Ні Росія, ні США чи Китай такими не є. Саме через це було обрано шлях створення спеціального трибуналу, який переслідуватиме конкретно війну РФ проти України.
Заочний суд: за і проти
Ідея проведення заочного трибуналу має як прихильників, так і критиків. Москва відмовляється видавати своїх посадовців, тож багато хто каже, що заочний суд – є єдиним можливим способом досягти хоча б мінімального правосуддя. Проте критики наголошують, що такий процес буде розглядатися як нелегітимна фікція.
"Я думаю, що цей трибунал має більше, ніж символічне значення. Я думаю, що це юридично, я думаю, що це політично. Я думаю, що важливо, щоб він був створений і закрив лазівку для злочину агресії. Я особисто переконаний, що це не буде фейкова установа в Гаазі, яка не матиме жодного впливу, а що вона насправді працюватиме довгі роки, і історія оцінить цей трибунал дуже позитивно", – сказав один з чиновників ЄС.
Серйозною перешкодою для переслідування злочинців серед російської влади є імунітет, яким користуються глави держав, глави урядів і міністри закордонних справ.
Воєнні злочини РФ в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зафіксовані тисячі воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами. Серед них – катування, зґвалтування, розстріли військовополонених та цивільних. Також зафіксовано численні факти незаконної депортації українських громадян, в тому числі дітей.
Президент України Володимир Зеленський наголошував, що винуватці з Росії, які розпочали війну проти України мають піти під трибунал навіть після завершення "гарячої фази" бойових дій.
