У разі прийняття закону про вибори народних депутатів України за змішаною системою в майбутньому парламенті буде лише 6,2% жінок-народних депутатів (в нинішньому працює 8,1% жінок).
Такі дані приводилися під час робочої зустрічі щодо підвищення ролі жінок в українській політиці, організованій Комітетом Верховної Ради з питань євроінтеграції, міжпарламентським клубом «Україна-ЄС» та Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI).
Як повідомила УНІАН депутат І.ГЕРАЩЕНКО, це третя зустріч на тему підвищення ролі жінок в українській політиці, організована Комітетом з питань євроінтеграції, групою друзів «Україна-ЄС» та НДІ. На попередніх засіданнях обговорювалися перспективи створення жіночого об‘єднання у Верховній Раді, питання, пов’язані з низьким рівнем представленості жінок у політичних та управлінських процесах в Україні, проблеми законодавчих прогалин у забезпеченні прав дітей та упередження домашнього насилля. У зустрічі брали участь, зокрема, народні депутати України: Ірина БЕРЕЖНА (фракція Партії Регіонів), Ольга БОДНАР та Олена КОНДРАТЮК (фракція – «БЮТ- Батьківщина»), Ірина ГЕРАЩЕНКО та Олеся ОРОБЕЦЬ (НУНС) та міжнародні експерти: Селінда ЛЕЙК (Президент компанії «Лейк Рісерч», США), Крістіна ВІЛФОР (lиректор НДІ, Україна), Олена ЄНА (керівник програми «Жінки-Лідери», НДІ).
Так, в дослідженні Національного демократичного інституту міжнародних відносин зазначається, що в тому випадку, якщо виборчий закон залишиться без змін (пропорційна виборча система із закритими списками), то до Верховної Ради може пройти до 11,1% жінок-політиків, що стане найвищим показником кількості жінок в парламенті в історії України. При цьому, як констатують експерти, 60% українців не зважають на те, якої статі кандидат, головне для виборців - аби політик був компетентним і професійним.
Під час зустрічі народний депутат України Ірина ГЕРАЩЕНКО висловила думку, що у разі проведення виборів у 2012 року за змішаною системою у мажоритарних округах, до парламенту навряд чи пройдуть жінки-політики, оскільки в українських реаліях вони не допущені до адмінресурсу та фінансових ресурсів, які “гратимуть визначальну роль для перемоги на округах, оскільки вони в Україні традиційно належать чоловікам”. Також вона підкреслила, що в Україні немає традиції широкого залучення жінок-політиків до партійних списків. На переконання І.ГЕРАЩЕНКО, недостатнє залучення жінок до суспільно-політичного життя робить українську політику менш професійною, більш агресивною і часто антигуманною.
Народний депутат О.КОНДРАТЮК наголосила на необхідності змінити стереотипи щодо гендерного питання в Україні. За її словами, жінки-парламентарії мають достатній досвід «у кооперації співпраці з просування соціально важливих законопроектів, що стосуються питань охорони здоров’я, сім’ї та захисту дітей».
У свою чергу, народний депутат України І.БЕРЕЖНА наголосила, що питання захисту дітей, родини від домашнього насильства та питання якісної медицини і освіти є об’єднуючими для жінок-депутатів з різних політичних таборів. Депутат зазначила, що саме ці питання можуть об’єднати представників різних фракцій для підготовки та прийняття соціально-важливих законів. «90% жінок-політиків на перший план своєї роботи ставлять саме соціальні проекти, які є важливими для кожного українця, і таку роботу потрібно активізувати”, - додала вона.
Провідний експерт з питань підвищення рівня жіночої політичної участі С.ЛЕЙК висловила думку, що для жінок-кандидатів ідеальною є пропорційна система виборів, яка дозволяє їм активніше долучитися до партійної роботи і бути більш широко присутніми в законодавчому органі. Експерт поділилася досвідом створення жіночих платформ і об’єднань в США, які займалися в першу чергу соціальними законодавчими ініціативами, направленими на захист дітей та сім’ї. С.ЛЕЙК наголосила, що виборцям часто не зрозумілі «політичні ініціативи заради високої політики, людей насамперед цікавлять конкретні кроки для покращення їх життя, і в таких питаннях до жінок більше довіри».
