Коли мова заходить про проголошення чергового «режиму тиші» з 24 грудня, слід зазначити, що всі попередні аналогічні намагання припинити вогонь на Донбасі ні до чого не призводили, і «режими тиші», не дивлячись на жодні домовленості та обіцянки, порушувалися. Тому зараз передумов для того, щоб «режим тиші» на новорічні свята, про який повідомив спеціальний представник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік, зберігався тривалий час або зберігався взагалі, немає. Тож це, скоріше, просто побажання.
Загалом, оголошення «режиму тиші» на Донбасі учасниками Тристоронньої контактної групи — це виключно політичні заяви, які насправді мало що значать. Адже реально мінський формат зараз малоефективний. Так, певною мірою він стримує противника, але не пропонує варіантів остаточного виходу з ситуації.
Тому, не дивлячись ні на що, Росія продовжує реалізовувати власний план — змушує Україну йти на поступки: визнати бойовиків, провести вибори на Донбасі, які пройдуть під контролем Росії, «заморозити» ці території із «владними структурами», які будуть начебто обрані на виборах. Цих цілей Росія намагається досягти за допомогою ескалації напруженості на сході України та тиску з боку наших партнерів по «нормандській четвірці». Москва буде відпрацьовувати цей сценарій до кінця.
Оголошення «режиму тиші» на Донбасі учасниками Тристоронньої контактної групи — це виключно політичні заяви
Тому, попри те, що Новий рік і Різдво — визначні та великі свята, для бойовиків це не матиме сенсу, адже вони не націлені на збереження «режиму тиші». Натомість, бойовики прагнуть довести, що саме Україна зриває домовленості, а обстріли поновлюють українські військові. Для того, щоб продемонструвати такі «факти», противник і на свята буде провокувати.
Звісно, можна допустити, що з 24 грудня кількість обстрілів зменшиться. Так, якщо зараз щодня відбувається 35-50 на добу, то на свята, після оголошення «режиму тиші», їх може поменшати до 15-20-ти. Однак загалом провокації не припиняться, а на окремих напрямках можливе й посилення конфронтації. Йдеться про Дебальцево, Маріуполь, Авдієвку, Піски, Станицю Луганську, Майорськ, тощо...
А що ж ми? У надзвичайно складних ситуаціях українські військові будуть відповідати — ніхто не буде мовчки спостерігати за обстрілами чи наступом на позиції.
А поки обстріли триватимуть, триватиме і політична напруженість, відбуватимуться чергові домовленості та чергові взаємні звинувачення сторін. І все це тягтиметься так довго, аж доки на високому рівні не домовляться про принципове вирішення проблеми Донбасу. Звісно, для цього знадобиться розширений формат (за участю США та європейських країн), паралельно з мінським. Але саме такий формат перемовин, на мою думку, зможе змусити Росію виконувати домовленості.
Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України
