Урочисту ходу від скверу Перемоги до могили Невідомого солдата вулицями міста очолив БТР-80 з Прапором Перемоги, за ним повільно рухались відкриті автомобілі з ветеранами, йшли перші особи автономії та мешканці Сімферополя. Десятки тисяч жителів Сімферополя стали живим коридором вітаючи ветеранів.
Біля могили Невідомого солдата присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. Після виконання Державного Гімну України та гімну Автономної Республіки Крим урочистим маршем пройшли підрозділи військ Сімферопольського гарнізону.
По закінченню офіційної церемонії ветерани та мешканці міста смакували солдатську кашу, що була зварена в польових кухнях. Всюди в Гагаринському парку чутно пісні воєнних років. Літні люди спілкувались, згадуючи воєнні роки та співали пісні про свою далеку й нелегку молодість. А до могили Невідомого солдата несли квіти мешканці Сімферополя, віддаючи належне безсмертному подвигу солдата Великої Перемоги.
Традиційно, найактивнішу участь в організації та проведенні загальнореспубліканських заходів з відзначення 68-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні беруть військові моряки. Бойова техніка, парадні розрахунки та оркестр військ берегової оборони забезпечують святковий настрій ветеранів, а польові кухні годують мешканців Криму справжньою солдатською кашею. Урочисті заходи відбуваються в усіх гарнізонах Автономії.
Вітаючи ветеранів з Днем Перемоги заступник командувача Військово-Морських Сил ЗС України з берегової оборони полковник Ігор Воронченко наголосив: “В священний День Перемоги ми вкотре думками повертаємося в травень 1945 року, щоб з глибокою повагою згадати тих, хто захищав наше світле майбутнє, визволяв нашу землю від фашистських загарбників. Для нас – нащадків солдатів Великої Перемоги, найвищим законом буття є вірність їх священній справі. Всі наші досягнення, здобутки й надбання, наш ратний труд, наша щоденна бойова робота – це данина пам’яті предкам. Тим, хто ціною неймовірних зусиль виборов нашу свободу і незалежність, нашу перемогу. Пам’ятаючи про неоплатний борг перед ветеранами-фронтовиками, працівниками тилу часів Великої Вітчизняної війни, я гордий тим, що ми – воїни військ берегової оборони, робимо все від нас залежне для героїв, які нині живуть, і зберігаємо пам’ять про тих, кого вже немає з нами”.
