
Серед безкрайніх степів Казахстану археологи знайшли сліди поселення, якого вони не очікували побачити в цьому регіоні. Як пише National Geographic Polska, поселення займало площу 140 гектарів, мало впорядковану забудову та власні металургійні потужності.
Швидше за все, його мешканці утворювали набагато складнішу спільноту, ніж вважалося раніше.
"Найдавніші великі поселення міського типу зазвичай асоціюються з територіями Близького Сходу, насамперед з Месопотамією. Саме там, як вважалося, спочатку розвинувся міський характер поселень – з виділеними "районами". Однак виявляється, що на археологів ще чекає чимало несподіванок", - зазначає видання.
Зокрема вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL), Університету в Даремі та Університету Торайгірова опублікували у журналі "Antiquity" результати аналізів, отриманих у Казахстані. Вони змогли виявити невідоме досі "суперпоселення" II тисячоліття до н. е.
"Місто семи ущелин" - масштаби вражають
Дослідники назвали своє відкриття "Містом семи ущелин" (Semiyarka). Таку назву для сучасної археологічної памʼятки було обрано через її домінуюче розташування поблизу семи долин у самому серці степів Казахстану. Це місце знаходиться на березі річки Іртиш у північно-східній частині країни.
Зазначається, що поселення має площу 140 гектарів, тобто займало стільки місця, скільки майже 200 футбольних полів. Науковці визнали свою знахідку однією з найнезвичайніших у степовій археології за останні десятиліття.
"Semiyarka змінює наше уявлення про степові суспільства", – наголосила д-р Міляна Радівоєвич з Інституту археології Університетського коледжу Лондона (UCL), співавторка дослідження.
Який вигляд мало степове місто?
Semiyarka була ранньою формою міста. Зокрема вчені зафіксували обриси земляних укріплень, окремі господарські ділянки та навіть монументальну будівлю, розташовану в центральній частині.
"Ймовірно, її використовували для проведення ритуалів або там перебували на службі керівники поселення. Поселення було розташоване у стратегічному місці – на мисі, що давало змогу контролювати рух уздовж долини Іртишу. Отже, "Місто семи ущелин", на думку археологів, було місцем ранньої торгівлі та центром прийняття рішень", - додає National Geographic.
Водночас одна частина протоміста виконувала виробничу функцію, де займалися переплавкою міді та оловʼяної бронзи в масштабах, досі небачених у цьому регіоні. За допомогою розкопок та геофізичних досліджень було виявлено тиглі, шлак та артефакти з оловʼяної бронзи.
"Це перші незаперечні докази того, що степові металурги керували складними виробничими системами, а не лише невеликими майстернями. Його розташування поблизу основних родовищ міді та олова в горах Алтай на території сучасного Казахстану могло зробити його ключовим вузлом у розгалужених металургійних мережах епохи бронзи, що з’єднували Центральну Азію з рештою континенту", - підкреслили у матеріалі.
Своєю чергою професор Ден Лоуренс із Дурхамського університету, один із авторів дослідження зауважив:
"Масштаб і структура Semiyarka не схожі на те, що ми бачили в степовій зоні. Прямолінійні структури та, ймовірно, монументальна споруда свідчать про те, що спільноти бронзової доби розвивали тут вишукані, сплановані поселення, подібні до тих, що люди зводили в той самий час у більш традиційно "міських" частинах стародавнього світу".
Інші цікаві знахідки
Як писав УНІАН, раніше археологи підняли з дна Балтійського моря бочку XVI століття та виявили хитрість купців. Науковці зʼясували, що купці, ймовірно, розробляли такі бочки для полегшення митних оглядів.
Також повідомлялось, що в Афганістані розкопали унікальні скарби. Під час робіт у пʼяти окремих траншеях на виявленій ділянці знайшли стародавні монети, уламки буддійських статуй, глазуровану ісламську кераміку, масляні лампи та інші предмети.