Зараз в Україні нервово обговорюють постанову правління Національного банку№319 від 11 жовтня з нехитрою назвою «Про додаткові заходи щодо діяльності банків».
Найрезонансніший - пункт 2.5 даного документа, який свідчить: «Виконувати свої зобов`язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише у разі настання термінів завершення зобов`язань, незалежно від категорії контрагентів». Кажучи зрозумілішою мовою, і керівництво Нацбанку озвучило це для нетямущих, комерційним банкам з 13 жовтня заборонено повертати вкладникам депозити достроково.
Проте автори постанови умудрилися настільки безграмотно скласти текст, що просто дивуєшся. Втім, можливо, це було зроблено умисне, щоб якомога сильніше заплутати переляканих клієнтів банків?..
По-перше, зміст наведеного пункту неповний без початку. Мало того, залежно від преамбули він може бути прямопротилежним. Наприклад, якби у вступі до 2 параграфу перед двокрапкою було сказано «банкам забороняється:», то розумілося б одне. Якби в преамбулі було записано «банкам дозволяється:» - це інше. У разі початку тексту «банки зобов`язані:» - це вже третє.
Так що ж насправді записано на початку другого розділу? Читаємо і додаємо відразу текст нещасного підпункту! Ось таке виходить звучання:
«2. У сфері проведення активно-пасивних операцій банки: виконувати свої зобов`язання за всіма типами договорів із залучення коштів в будь-якій валюті лише у разі настання термінів завершення зобов`язань, незалежно від категорії контрагентів».
Абсолютно очевидна неграмотність даного положення, оскільки пропущено визначальне дієслово перед словом «виконувати». Залишається лише здогадуватися, яке саме – «зобов`язані» або «не зобов`язані», «мають» право або « не мають» права і т.д. Що цікаво, в підпунктах 2.1, 2.2 і 2.3 потрібні для змісту дієслова є – «зобов`язані», «повинні», «повинні».
Думаю, що подібні казуси аж ніяк не прикрашають такий важливий документ такого поважного відомства.
Проте є ще і по-друге. У наступному підпункті – 2.6 – сформульовано наступне (у ньому також пропустили додаткове дієслово): «Проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз`яснювальну роботу зі своїми клієнтами.».
Ось так! Тут сушили голову, як зрозуміти пункт 2.5, і раптом наступне положення все перекреслює. Адже якщо пунктом 2.5 банкам забороняється достроково закривати депозити, то навіщо ж ще і вмовляти людей їх не закривати? Виходить, приходить клієнт в банк з метою достроково закрити свій депозит, а працівники банку починають його вмовляти відповідно до пункту 2.6: «Ну не закривайте ваш депозит, ну, будь ласка! Ми вам збільшимо ставку по депозиту». А людина їм відповідає: «Ні, не згодна! Повертайте мої гроші, адже я маю право їх достроково зняти згідно з депозитною угодою».
І тоді йому в банку повідомляють, що раз ти не захотів «умовлятися» за пунктом 2.6, тоді ми все одно не дамо тобі твоїх грошей відповідно до пункту 2.5. Ось така безглуздя закладене в Постанові Нацбанку.
Але навіть не це головне. Важко не погодитися з думкою відомого економіста Володимира Ланового, озвученою ним в ЗМІ. По-перше, комерційні банки не мають права відмовляти громадянам, які хочуть достроково закрити свій депозит, якщо право на це зафіксоване в депозитних договорах. Причому, вкладник істотно втрачає при достроковому закритті депозиту, оскільки він не одержить належної винагороди за той час, поки його гроші «працювали» на банк. Як правило, в депозитних договорах передбачено виплачувати клієнтові у разі дострокового закриття депозиту лише якийсь символічний відсоток (1-2% річних).
Тому будь-який вкладник, якому банки відмовлять на підставі пункту 2.5 Постанови НБУ №319, може сміливо подавати на цей банк до суду. І суд напевно зобов`яже банк видати гроші клієнтові – це, як мінімум.
Нарешті, а чи принесе дана постанова Нацбанку ту користь, на яку він розраховує? І чи не вийде все з точністю до навпаки?
Так, на перших порах за рахунок заборони на дострокове розірвання депозитів банкам вдасться зменшити темпи відтоку грошей вкладників. Як це було в кінці 2004 року, коли НБУ діяв таким самим способом. Нагадаємо, в листопаді 2004 року (період Майдану) люди запанікували у зв`язку з напруженням політичного протистояння в країні і теж почали масово закривати достроково депозити. На що було видано постанову №576 від 30 листопада 2004 року з назвою «Про тимчасові заходи діяльності банків», якою було заборонено банкам достроково розривати депозитні договори (як з суб`єктами підприємницької діяльності, так і з населенням).
Проте наприкінці 2004 року, як відомо, політичні пристрасті в країні вляглися, і люди перестали брати в облогу банки з вимогами дострокового закриття депозитів. Зараз же ситуація абсолютно інша, оскільки головною причиною неспокою українців сьогодні є не політичний конфлікт (хоч і він теж впливає), а фінансова і економічна криза в світі. Яка тепер все більш відчутно почала перекидатися і на Україну.
І якщо багато громадян до цих пір не знали про це, то після появи даної Постанови Нацбанку, напевно дізнаються. Унаслідок чого варто чекати логічної реакції – коли підійде термін депозитного договору, багато хто не стане, як раніше, розміщувати на наступні 3 або 6 місяців свої гроші на депозити, а про всяк випадок вирішать притримати їх «під подушкою». Оскільки ж загасання світової кризи може не відбутися в найближчі декілька місяців, а більшість депозитів розміщені на короткі терміни, то вже через не дуже великий період часу в українських банках залишиться лише невелика частина від нинішнього обсягу депозитів (гривневих депозитів на 1 жовтня було 340,1 млрд., у вільно-конвертованій валюті – на 15 662.1 млн. дол. США). Крім того, на банки напевно обрушиться ще і маса судових позовів від людей, яким на порушення угод не видадуть грошей. У зв`язку зі всіма вищенаведеними обставинами виникає логічне запитання: а не чи нашкодив Національний банк собі, комерційним банкам, а також населенню і бізнесу своєю «сирою» постановою - з нечіткими і суперечливими положеннями?..
Нарешті, чи не сам Нацбанк своїми діями, а точніше, бездіяльністю призвів до такого ажіотажу? Адже якби НБУ не чекав, поки курс на межбанку і на готівковому ринку підбереться до відмітки в 6 грн/дол, а раніше вийшов з валютними інтервенціями на міжбанківський валютний ринок, то, можливо, і не було б сьогоднішньої паніки?..
Михайло Маркелов
