Коли приїжджав глава РПЦ Кирил, Віктор Федорович хіба митру за ним не носив - зустрічав у Донецьку хлібом-сіллю і оркестром. Для Юлії Володимирівни теж знайшовся патріарх, що благословив її на служіння Україні...
Ми, напевно, дуже віруюча країна. Якщо політики, які претендують на пост глави держави, так активно демонструють свій церковний статус. Демонструвати статус - це бути вхожими в митрополичі палати, фотографуватися на церковних службах зі свічкою (усі виходять дуже красиво), вітати з Днем ангела предстоятеля церкви. І як вищий шик - узяти благословення у патріарха. Тут, досягли успіху ймовірні фаворити президентських перегонів.
Ось, наприклад, Віктор Янукович. Той практикуючий християнин. Він навіть написав розділ спогадів про одного старця, який був його духовним отцем. Точніше, він розповів про свою першу сповідь і причастя. Лідер опозиції поділився, що на сповіді навіть сльозу зронив. Що саме сповідав - не написав. Зате детально перерахував, про відновлення скількох церков попросив його чернець.
Віктор Федорович підкреслює свою єдність з церквою. Ось, наприклад, епохальне рішення йти на вибори самостійно (тоді якраз обговорювався варіант обрання президента в парламенті) він оголосив на подвір`ї Києво-Печерської Лаври. А коли приїжджав з візитом глава Російської церкви патріарх Кирил, глава опозиції хіба що митру за ним не носив. Зустрічав у Донецьку хлібом-сіллю й оркестром. Що й казати, це був єдиний регіон, де паства на зустріч з Кирилом вдягала зелені шарфики під колір патріаршої мантії. І єдиний, де патріарх відверто питав віруючих: «Що нас може розлучити? Які людські аргументи можуть нас розлучити? Які суспільні ідеали можуть нас розлучити?» Що думав при цьому присутній там кандидат у президенти Віктор Янукович, - невідомо. Напевно, думав, що ніхто не зможе нас розлучити.
Прямого благословення в президенти його Святість Януковичу не дав. Напевно, розумів, що після 2004 року не можна так ризикувати. Але нещодавно одна ігуменя благословила його на «послух у президенти».
А тут ще й митрополит Одеський та Ізмаїльській Агафангел виступив. Сказав, що хороший з Віктора Федоровича вийде Президент.
Воно приємно, звичайно, і переконливо. Та тільки боюся, що кількість єпископів, як підтримують політиків, обмежиться ще тільки двома - донецьким і кримським. Інші навряд чи. Але нічого. Є у «віруючих політиків» такий безвідмовний хід. У ніч перед голосуванням вийти і з трибуни сказати, що йому (на вибір - його духівникові) уві сні з`явився давній покровитель їх сім`ї і сказав: ти будеш Президентом, всупереч усім підступам.
...Юлія Тимошенко теж не атеїст. Більш того, є свіжа блага звістка. Для неї теж знайшовся патріарх, який благословив її на служіння Україні. Уселенський Патріарх, його святість Варфоломей. Між іншим, перший серед рівних православних ієрархів. А що? Він передав їй благословення через представників Константинопольського патріархату, які недавно побували в Києві. Члени Синоду Вселенського Патріарха її теж, до речі, благословили. Вона ж пообіцяла створити в Україні представництво Вселенського патріархату.
Виявляється, Юлія Володимирівна теж мріє про єднання церков, про створення єдиної помісної церкви. Приємно виявити, що прем`єр у цьому питанні є послідовницею діючого Президента. Думаю, якщо їй вдасться щось, вона завжди підкреслюватиме, що зуміла добитися цього тільки тому, що стояла на фундаменті, створеному Віктором Ющенком. Але це неважливо.
Благочестя Юлії Володимирівни носить трохи такий протестантсько-екуменічний характер. Одного разу вона з перервою у кілька днів, спочатку з`їздила до предстоятеля УГКЦ владики Любомира Гузара, через день отримала телеграму від Папи Римського, а ще за декілька днів з`явилася в Лаврі привітати предстоятеля УПЦ Блаженнійшого Володимира з іменинами. Після релігійних одкровень Януковича навряд чи варто сміятися над тим, як Юлія Тимошенко оголошувала, що молилася за літак з дітьми на борту, у якого відмовили шасі. Врешті-решт, книжку про першу сповідь не писала.
Не впевнена, що її підтримуватимуть єпископи православних церков. Мені здається, що авторитетні ієрархи вже довго публічно взагалі нікого не підтримуватимуть. Але думаю, що і у Юлії Володимирівни знайдеться у запасі контраргумент на релігійний антураж Віктора Федоровича. Ну, наприклад, Янукович своє фото з свічкою публікує, а вона своє - з церковним орденом Варвари Великомучениці. Його українська ігуменя на президентство благословляє. А її раз - яка-небудь єрусалимська схимниця. От так і позмагаються.
А паства в цей час дивитиметься на це змагання в благочесті і буде сумно посміхатися. Що поробиш: такі ось у нас кандидати в президенти. Бог їм суддя.
Маша Міщенко
