19 червня у Києві стартувала міжнародна акція пам’яті жертв Голодомору «Не дай згасити свічу пам’яті». Тисячі освячених свіч розійдуться містами України і світу, щоб нагадати людям про страшну трагедію. У кожній країні, яка підтримала кампанію, – а це Велика Британія, Австралія, США, Іспанія, Канада, Аргентина, Бразилія, Греція, Росія та інші (загалом 32 країни) – участь у молитві візьмуть представники різних релігій та конфесій, політики, представники влади та української діаспори. Свічка пам`яті також побуває у резиденціях Європарламенту та Організації об’єднаних націй.
Тим часом у Верховній Раді нардеп Кисельов "вдосконалює" свій законопроект “Про внесення змін до статті 1 Закону України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” (№ 6427). Василь Олексійович пропонує “викинути” з Закону всього одне слово – “Геноцид”. Натомість пропонує сформулювати статтю так: “Голодомор 1932-1933 років в Україні є злочином тоталітарного режиму, трагедією Українського народу”. Але проходить днів зо двадцять, і Кисельов вже думає інакше! Він вирішує, що Голодомор - мало того, що і не геноцид зовсім, а вже, виявляється, і ні який не злочин тоталітарного режиму. У проекті 6427-2 від 16.06.2010 регіонал "скорочує" визначення Голодомору і пропонує викласти статтю Закону в такій редакції: “Голодомор 1932-1933 років в Україні є трагедією Українського народу”. Все - крапка.
Є підозра, що Кисельов таким чином намагається замолити свої гріхи перед Януковичем (нагадаємо, ще у жовтні минулого року вигнанець з ПР жорстко критикуєЯнуковича, а вже у травні цього року кардинально міняє свою точку зору, кричить "Браво, Янукович!" і входить у коаліцію).
Законодавче оформлення сумнозвісної заяви Януковича на засіданні ПАРЄпро те, що “визнавати Голодомор як факт геноциду якогось народу неправильно і несправедливо” було б, зрозуміло, хорошою основою для цілковитого помилування Кисельова і його реабілітації в очах, скажімо, Чечетова і Колесніченка...
Зупинити вакханалію навколо трактування Геноциду спробував мій земляк, рухівець з Хмельницького Володимир Волосюк. Чоловік направив до Печерського районного суду (м. Київ) позовну заяву до Президента України Віктора Януковича про захист честі і гідності. У своїй позовній заяві пан Волосюк наголошує, що Глава держави, заявивши 27 квітня у Страсбурзі про заперечення Голодомору як геноциду Українського народу, зганьбив честь і гідність позивача і вчинив акт наруги над знищеними мільйонами людей. Разом з тим, рухівець наголосив: “Своєю заявою Янукович прямо порушив норми Закону України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” від 28 листопада 2006 p., перша стаття якого однозначно стверджує: “Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу”, а стаття 2 наголошує: “Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, як геноциду визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним”.
Вже відбулося два судових засідання по цій справі, але результату немає. Відповідач не з’являється на суд. Сам позивач Волосюк повідомив мені, що домагатиметься, щоб до залу суду прийшов Президент Віктор Янукович. “Я наполягатиму, щоб Віктора Януковича викликали до суду. Також клопотатиму про виклик до суду як свідка попереднього Президента Віктора Ющенка, який багато чого зробив для вшанування жертв Голодомору”. Крім того, рухівець хоче бачити на “килимі” Феміди Генпрокурора Медведька. Останній, на думку Волосюка, має пояснити, чому не відреагував і не вніс протест на протиправну заяву Президента Януковича у Страсбурзі. Знаючи “славу” Печерського суду, навіть не потрібно ходити до ворожки – потуги рухівця приречені на поразку, а Феміда ще раз доведе правдивість позиції Януковича.
Складається враження, що Віктору Федоровичу, даруйте, начхати на той факт, що більше 30 держав світу давно визнали Голодомор 1932-1933 рр. Геноцидом. Понад те – вони його засудили! У нього своя правда і мотивація. Але від цього виграє окрема група людей (розумій – кисельових), а не українська нація. Тверезі керманичі засуджують ворогів та катів, а не “танцюють” їм гопака.
Віталій Тараненко, м. Хмельницький
