ДумкаПривіт усім, хто займається політикою як професійно, так і на любительському рівні. Давайте сьогодні поговоримо ось про що. Напевно, кожен з вас думає, що він достатньо ненавидить Україну. Проте, як показує спілкування з вами, ненависть ця абсолютно аматорська, якась така, знаєте, несистематична ненависть.
Я ж пропоную ненавидіти Україну усвідомлено, можна сказати, професійно. Для цього практично нічого не потрібно, окрім вас самих, України і її жителів. А тому перше, що потрібно культивувати в собі, так це непохитну впевненість у тому, якою повинна бути Україна.
І тут неважливо, помаранчевий ви чи біло-блакитний. Має значення, по-перше, твердість вашого переконання про ідеальну країну, внутрішня картина того, що ви хочете бачити. По-друге, повне неприйняття протилежної точки зору.
Для вирощування справжньої ненависті можна використовувати ігровий метод. Візьміть білий аркуш паперу, намалюйте на ньому криваво-червоне коло. Підпишіть під ним «Кнопка щастя!» Натисніть на неї що є сили, в думках уявіть, що з-під вас вилітає ракета, яка знищує усіх ворогів України, цих бандерівців або донецьких, усіх тих, через кого щастя постійно минає Україну.
Ви хочете, щоб Україна була помаранчевою чи біло-блакитною, але паскудне біло-блакитне бидло чи мерзенні помаранчеві зомбі настирливо лізуть вам в очі зі своїми смердючими прапорами? Сміливо посилайте їх на захід або до Росії (залежно від того, який табір представляють ці козли). Також усім дуже раджу активно підозрювати своїх опонентів у тому, що їм платять за прояв їхніх поглядів. Що вище гонорари, які ви їм приписуєте, то більше буде ваша ненависть до України. Отже вирішуйте самі: чи варто скупитися у своїх фантазіях-підозрах?
Ви на вірному шляху, якщо вам самим скромно доплачують за вашу ненависть до України. Наприклад, ви відвідуєте за гроші мітинги, пишете відповідні статті, працюєте в тій чи іншій соціологічній службі, берете участь в розробках партійних стратегій. Це все великий плюс, який допоможе вам досягти повної ненависті до України. Проте, щоб підсилити ефект, пропоную вам утвердитися в думці, що вашим опонентам за їх брудну справу платять значно більше. Тільки уявіть, що ці морди одержують удвічі, або і втричі більше! Уявили вже? Працює?
Обов`язково визнавайте помилки! Звичайно ж, йдеться не про ваші помилки, а про помилки ваших опонентів. Вказуйте їм на ці помилки за кожної слушної нагоди: в особистих бесідах, на форумах, у прямих ефірах. Пам`ятайте, чим більше ви ненавидите окремо українців (хоча хіба мають право ці виродки називатися українцями!!!), тим більше ви ненавидите Україну загалом. І ніколи не забувайте, що істину знаєте тільки ви.
Як це не парадоксально, ненавидіти Україну вам допоможе любов. В першу чергу любов до себе, звичайно. Тут доречно перефразувати вислів класика: «Люби себе в Україні, а не Україну в собі». Знову ж таки чим більше ти любиш себе в Україні, тим більше твоя ненависть до самої України! При цьому слова про любов до України говорити не тільки рекомендується, але і ставиться в обов`язок. Говорити їх треба дуже голосно, бажано кричати на мітингах, а ще краще – співати. Так, так, я недавно був в Києві, де побував на мітингах біло-блакитних і помаранчевих, і там і там постійно звучали пісні, в яких незмінно повторювалися слова: «Я люблю тебе, Україно!» Отже використовуйте багатий пісенний арсенал для своєї мети.
Це все, так би мовити, загальні рекомендації, і торкаються вони ненависті до України в цілому. Можна ще внести окремі рекомендації, як окремо ненавидіти, скажімо, галичан, харків`ян, донечан, кримчан, поліщуків (адже є за що, правда?). Але, думаю, ви вже самі зможете розібратися в цьому. Підходьте до культивування своєї ненависті творчо, творчо вишукуйте недоліки інших, застосовуйте нестандартні ходи. «Пристрасть до руйнування - творча пристрасть», - говорив один професійний руйнівник. При цьому завжди пам`ятайте: рацію маєте тільки ви.
Що, автор - біло-блакитне бидло? Чи помаранчевий зомбі? Ви так упевнені? Залиште тут обов`язково свою думку щодо прочитаного. Здається, пам`ятка почала працювати!
Олексій Подорожний, Харків
