Травень 2011 року. Наближаємось до ювілею – двадцятиріччя незалежності України...

Інформаційний мейнстрім на українських телеканалах насичений українською мовою, українськими піснями, нашою символікою? Ні – червоними прапорами, серпами та молотами, піонерськими краватками, уніформою кольору хакі, радянськими танками, російською мовою. Ключове слово – СРСР. Ключовий месидж – повертаймося.

На телеканалі “Інтер” у прямому ефірі на всю країну транслюють грандіозне шоу “Майдан’с”. Команди з різних міст України, танцюючи, потужними шерегами проходять Хрещатиком та Майданом Незалежності, змагаючись між собою. Потім віддають себе на розсуд журі, яке, за звичним вже форматом, складається переважно з російських “метрів”.

Відео дня

У півфіналі цього шоу молодь з Харкова була одягнена у піонерську форму жовто-блакитних кольорів. Юнь, яка на вигляд ще не досягла й 20-річного віку, завзято танцювала під звуки пріснопам’ятної програми “Час”. Згодом молоді харків’яни зобразили собою на Майдані фігуру мирного атому, все з того ж таки СРСР.

Диктор повідомив, що харківська молодь має ностальгію за СРСР.

Досягненням незалежної України (!) є право кожного її громадянина на особисту свободу. І виступ команди з Харкова є тому підтвердженням. Але слід констатувати, що безвуса молодь, яка усміхнено марширувала головною вулицею країни у піонерській формі, не знає часів СРСР, а отже, не може мати й ностальгії. Та й слава Богу!

Сірятину пейзажу радянського Харкова двадцяти -, чи тридцятирічної давнини навряд чи уподобала б теперішня молодь міста. А чи задовольнила б її одноманітна інформаційна брехня, яку розповсюджували радянські трубадури в ефірі програми “Час”? Можливо наша молодь прагне постояти у довжелезних чергах за маслом чи ковбасою? Чи відчути на собі той мирний атом, успадкований від СРСР, який іноді вибухає? Переконаний – ні! 

Але хтось в такий спосіб намагається маніпулювати суспільною думкою. І слід зазначити, що робить це успішно. Обробивши людей старшого та середнього віку, вони взялись за молодь. Молодим українцям навіюється, що “совок” – то круто.  

У деяких сучасних російських кінофільмах про радянські часи, які нам транслюють по нашому ж телебаченню на травневі свята, їх автори перевершили у тенденційності своїх колег з СРСР. Радянщина ще більш ідеалізується, і навпаки, усе, що проти неї – демонізується. Подібні кінофільми-агітки виходять у світ “за сприяння Федерального агентства з масових комунікацій РФ”, як вказується в титрах.

До влади на просторі від Карпат до Тихого океану прийшли ретрогради та реакціонери, які прагнуть відновити імперію. Встановивши контроль над економікою, вони сьогодні мають неабиякі можливості. Сьогодні в них шабаш, бенкет, глум. А в Україні – руїна.

Чи надовго? Залежить від нас, українців.

Володимир Манько, голова секретаріату Головного Проводу Конгресу українських націоналістів