Втрати України від дії зони вільної торгівлі із Європою у перший рік складуть близько 130 млрд. грн.

Крок за кроком політична та економічна відстань між Києвом та Брюсселем скорочується. Дві столиці набрали гарну динаміку на зближення, про що нині свідчить створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Сьогодні ми впритул підішли до формування спільного економічного простору України та Євросоюзу.

Керівництво ЄС неодноразово заявляло, що кінцевою метою створення ЗВТ стане входження України до внутрішнього ринку Євросоюзу та поступове розповсюдження на нашу державу чотирьох ринкових свобод, а саме руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили. Насправді ж у процесі переговорів ЄС відійшов від формалізації цих свобод, мотивуючи це надзвичайною чутливістю питання руху робочої сили. Наші сусіди-поляки пам’ятають історію про "польського сантехніка", хоча там мова йшла вже про члена Євросоюзу. Мені довелося бути у Польщі напередодні вступу до ЄС, і я пам’ятаю, що в настроях наших сусідів панувала зовсім не ейфорія, а передусім стурбованість долею польського товаровиробника в умовах жорстких європейських реалій.

Відео дня

Про переваги ЗВТ з ЄС говорилося чимало, але мало хто аналізував негативні наслідки цього процесу.

Потенційні негативні аспекти створення ЗВТ я б розділив на такі умовні групи: проблеми, що можуть виникнути у зв’язку із нереалізацією можливостей, які відкриває угода, безпосередні економічні ризики, а також негативні наслідки для окремих галузей.

Проблеми, що можуть виникнути у зв’язку з нереалізацією можливостей

Угода відкриває безмитний доступ практично до усього ринку промислових товарів ЄС. У той же час розширення поставок на ринки промислових товарів із високим рівнем доданої вартості та технологічності означає тривалий період значних інвестицій, і не лише у фізичний, але й в людський капітал. Необхідно "на ходу" перебудовувати виробництво відповідно до стандартів та технічних регламентів, які існують на ринку ЄС.

Більш потужний вихід на ринки технологічно досконалих промислових виробів Євросоюзу стримується не ставками імпортного мита, а наявним технологічним рівнем та ступенем відповідності європейським стандартам, технічним регламентам, рівнем розвитку транснаціоналізації виробничих ланцюгів та виробничої кооперації, ступенем розвиненості мереж постійної комерційної присутності на єдиному європейському ринку. За всіма цими компонентами Україна сьогодні значно відстає від провідних членів ЄС.

Звісно, будуть підсилюватися відповідні стимули до соціально-економічної модернізації в Україні під впливом нових, більш жорстких інституційних стандартів ЄС. Проте жодні зовнішні стимули, як вказує досвід окремих країн-членів Європейського Союзу (Греція, Латвія, Угорщина та ін.) не можуть бути гарантією від кризових випробувань та негараздів в економічній політиці та стратегії національного розвитку.

Економічні ризики

Відсутність суттєвої лібералізації доступу до європейського аграрного ринку обмежує можливості ефективно реалізувати наявні в Україні конкурентні переваги у цій сфері. Навпаки, існує ймовірність структурної деградації аграрно-продовольчого виробництва. Під впливом значного попиту на ринку ЄС українські виробники можуть переорієнтуватися на експорт сільськогосподарської сировини.

З іншого боку, майже повне скасування імпортного мита в торгівлі промисловими виробами може спричинити відповідні дії країн Митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії щодо істотного збільшення кількості вилучень із режиму вільної торгівлі. За таких умов слід очікувати поступового зростання обсягів негативного торговельного сальдо у торгівлі промисловими товарами із цими країнами.

Також існує значний ризик істотного погіршення умов економічних відносин із країнами Митного союзу в інших сферах: інвестиції, працевлаштування, науково-технологічна кооперація, транзитні послуги.

Приведення національних технічних, санітарних та фітосанітарних стандартів у відповідність до європейських норм пов’язане із значними фінансовими витратами. Це дасть додаткове навантаження на державний бюджет.

Негативні наслідки для окремих галузей

Враховуючи, що зміна тарифів як для України, так і для країн ЄС відбуватиметься у бік зниження, варто очікувати збільшення обсягів зовнішньоекономічних операцій. Однак, зважаючи на нижчу порівняно з країнами – членами ЄС конкурентоспроможність значної кількості вітчизняної продукції, Україна в цілому не відчує значного позитивного ефекту від зниження увізного мита.

Якщо дивитися в розрізі основних видів економічної діяльності, то створення зони вільної торгівлі матиме позитивний ефект для сільського господарства, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, а також легкої промисловості.

Разом із цим у разі відкриття внутрішнього ринку очікується нарощування імпорту хімічної промисловості. Навіть сьогодні Україна є нетто-імпортером за основними видами продукції хімічної промисловості (окрім добрив, які вітчизняні товаровиробники поставляють переважно на ринки Близького Сходу, Африки та Південної Америки). В умовах щорічного зростання ціни на імпортований природний газ та низької цінової конкурентоспроможності української хімічної промисловості очікується загострення конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпортерів, що негативно вплине на роботу відповідних українських підприємств.

Окрім того, країни ЄС є нетто – експортерами практично за всіма видами продукції хімічної та нафтохімічної промисловості, за виключенням групи продукції органічної хімії та добрив. Враховуючи зазначене, втрати обсягів випуску хімічної та нафтохімічної промисловості очікуються в цілому за весь трансформаційний період до 1,33 відсотка.

Вітчизняні товаровиробники продукції машинобудування, переважно, постачають свою продукцію на ринки СНД. Зниження ставок увізного мита для України не нестиме значного позитивного впливу на динаміку експорту вітчизняної машинобудівної продукції до країн Європи через незначну їх частку у структурі експорту машинобудування. Разом із цим відбуватиметься розширення присутності товаровиробників країн ЄС на внутрішньому ринку, оскільки країни Євросоюзу є нетто-експортерами основних видів машинобудівної продукції. Втрати обсягів випуску машинобудування очікуються в цілому за весь трансформаційний період до 0,97 відсотка.

Що стосується металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, то вступ України до ЗВТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу на чорні метали та вироби з них. Світовий та європейський ринок чорних металів характеризуються високим рівнем конкуренції. Отже, металургійна промисловість в основному відчуватиме опосередкований вплив інших галузей через міжгалузеві зв’язки: зменшення попиту на метал з боку вітчизняного машинобудування та будівництва. Враховуючи це, втрати обсягів випуску металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів варто очікувати в цілому за весь трансформаційний період на 0,15 відсотка. Таким чином, найбільші втрати від вступу України до ЗВТ з ЄС відчують хімічна та нафтохімічна промисловість, а також машинобудування.

Підсумовуючи хочу зазначити, що створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС принесе деякі негативні наслідки для вітчизняної економіки як в короткостроковому періоді, так і довгостроковому.

У перший рік дії ЗВТ України з ЄС передбачається, що втрати обсягу випуску в цілому по економіці становитимуть 0,21 відсотка, ВВП – 0,12 відсотка, що в цінах 2010 року складе близько 130 млрд. грн. За підсумком же усього трансформаційного періоду ці показники складуть 0,25 та 0,16 відсотка відповідно.

Але ці цифри привід не для критики майбутньої угоди, а для прийняття відповідних державних рішень. Автор цих рядків належить до прихильників євроінтеграціних прагень України. Водночас я переконаний, що відповідальні стратегічні рішення мусять ґрунтуватися не на абстрактному євроромантизмові, а на здоровому та реалістичному розрахунку, урахуванні національних інтересів нашої держави.

Віталій Заблоцький, народний депутат України від фракції Партії регіонів, доктор філософських наук, кандидат історичних наук, професор