Державна санітарно-епідеміологічна служба столиці наголошує на необхідності створення в місті єдиної, технічно оснащеної організації на базі ВАТ „АК „Київводоканал”, яка б своєчасно, на високому професійному рівні обслуговувала бюветні комплекси.
Про це йдеться в повідомленні Держсанепідслужби Києва, розміщеному на офіційному сайті установи.
В такий спосіб, на переконання фахівців, населення столиці можна буде забезпечити якісним бюветним водопостачанням.
За офіційними даними міської СЕС, у них на контролі знаходяться 203 бюветні комплекси. Будівництво бюветів було розпочато наприкінці 1997 року.
На сьогодні бювети знаходяться на балансі райдержадміністрацій і на договірних умовах обслуговуються різними організаціями, як то ВАТ „АК „Київводоканал”, КП „Житло сервіс” „Приозерне”, КП „УЗН”, КП ”Дирекція з утримання житлового фонду Святошинського району м. Києва”, КП „ЖЕК „Діброва” та інші.
Якість води з бюветних комплексів контролюється СЕС щомісяця - взимку та двічі на місяць – влітку, а також експлуатуючими організаціями.
“На сьогодні проблемними питаннями бюветів є відсутність фінансування власниками (РДА) експлуатаційних витрат, в результаті чого призупиняється експлуатація бюветних комплексів і, як наслідок - простої бюветів впливають на якість питної води”, - зазначається в повідомленні СЕС.
Відновлюють свою роботу бювети після виконання ремонтних і профілактичних робіт та здійснення лабораторного контролю якості питної води.
Якість питної води діючих на сьогодні в місті бюветних комплексів відповідає гігієнічним вимогам, запевняють в Київській СЕС. В той же час санепідеміологи констатують наявність в місті низки бюветних комплексів, які були закриті в поточному році через невідповідність води в них санітарно-гігієнічним вимогам. Зокрема, це або наслідок особливості режиму експлуатації споруд, коли має місце застій води в системі в нічний період доби, перерви в роботі свердловин і водорозбірних колонок, або через особливість води, наприклад, наявність природного сірководню, який надає воді специфічний нестійкий запах. Кількість закритих бюветів кожного дня змінюється, ця цифра нестабільна і залежить від ситуації на об’єктах, які постійно контролюються.
Щорічно санепідслужбою досліджується більше 4 тис. проб питної води з бюветів за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками. В 2010 році досліджено вже понад 2 тис. проб води з бюветних комплексів.
Як повідомляв УНІАН, в листопаді минулого року на той час перший заступник голови КМДА Анатолій ГОЛУБЧЕНКО повідомив, що влада Києва готова прийняти на баланс усі бюветні комплекси у столиці.
На розширеному засіданні колегії Київської міськдержадміністрації він звернувся до представників відповідних структур у районах міста з пропозицією передати на баланс столиці ті артезіанські свердловини, які вони не в змозі обслуговувати.
“Я ще раз наполягаю на тому, щоб у 2010 році або існуюче комунальне підприємство, або новостворене (може бути створене – УНІАН) забрало на себе функції обслуговування артезіанських свердловин. І тоді ми побачимо, що там треба робити. Райони самі або не хочуть, або не можуть. Якщо є райони, які готові залишити в себе артезіанські свердловини і їх обслуговувати, письмово повідомте, що залишаємо у себе і зобов’язуємось, що буде там все вирішено. Тоді ми ці артезіанські свердловини не будемо передавати на баланс”, - сказав А.ГОЛУБЧЕНКО.
Він наголосив, що ситуація потребує вирішення, оскільки з понад 200 бюветів у місті було більше 70 не працюючих, оскільки у районах відсутні кошти на ремонт та обслуговування.
На колегії інформувалось, що загалом у Києві 224 бюветні комплекси, з яких близько 180 перебували на балансі райдержадміністрацій та ЖЕО, решта - у власності інших суб’єктів господарювання. При цьому на обслуговуванні «Київводоканалу» - лише 145 бюветів.
