Керівник Ради міністрів Криму Василь ДЖАРТИ зайняв чотирнадцяте місце в рейтингу двадцяти семи «губернаторів» України, який склав тижневик «Коментарі:», поступившись декількома позиціями главі Севастопольській міськдержадміністрації Валерію САРАТОВУ і випередивши голову Херсонської облдержадміністрації, екс-спікера кримського парламенту Анатолія ГРИЦЕНКА. 

Анатолій ПРИСЯЖНЮК, керівник Київської облдержадміністрації, депутат Верховної ради Криму, зайняв 23 місце рейтингу.

Рейтинг губернаторів за версією «Коментарів:»

Відео дня

1. Олександр ВІЛКУЛ (Дніпропетровська обл.).

2. Василь БЕРТАШ (Рівненська обл.).

3. Сергій РИЖУК (Житомирська обл.).

4. Сергій ЛАРІН (Кіровоградська обл.).

5. Олександр УДОВИЧЕНКО (Полтавська обл.).

6. Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ (Київ).

7. Михайло ВИШИВАНЮК (Івано-Франківська обл.).

8. Борис КЛИМЧУК (Волинська обл.).

9. Сергій ТУЛУБ (Черкаська обл.).

10. Борис ПЕТРОВ (Запорізька обл.).

11—12. Микола КРУГЛОВ (Миколаївська обл.); Валерій Саратов (Севастополь).

13. Олександр ЛЕДІДА (Закарпатська обл.).

14. Василь ДЖАРТИ (АР Крим).

15. Микола ДЖИГА (Вінницька обл.).

16. Михайло ДОБКІН (Харківська обл.).

17. Анатолій БЛИЗНЮК (Донецька обл.).

18. Василь ЯДУХА (Хмельницька обл.).

19. Михайло ПАПІЄВ (Чернівецька обл.).

20—21. Ярослав СУХИЙ (Тернопільська обл.); Анатолій ГРИЦЕНКО (Херсонська обл.).

22. Василь ГОРБАЛЬ (Львівська обл.).

23. Анатолій ПРИСЯЖНЮК (Київська обл.).

24. Едуард МАТВІЙЧУК (Одеська обл.).

25. Валерій ГОЛЕНКО (Луганська обл.).

26. Володимир ХОМЕНКО (Чернігівська обл.).

27. Юрій ЧМИР (Сумська обл.).

Лідером серед українських регіонів на сьогодні є Дніпропетровська область, аутсайдером – Сумщина.

Як пише видання, рейтинг – це, скоріше, реєстр тієї спадщини, яка дісталася губернаторам, хоча в ньому вже враховано наслідки їхніх перших кроків. Для характеристики успіхів і провалів виконавчої влади регіонів аналітики «Коментарів:» обрали 20 критеріїв, які належать до різних аспектів розвитку економіки й благополуччя громадян (приріст промислового і с/г виробництва, залучення капітальних інвестицій, зменшення боргів населення з оплати ЖКП, приріст кількості працівників, народжуваність та ін.).