Верховна Рада України прийняла в першому читанні доповнення до Закону України "Про музеї і музейну справу". Документ розширює музеям можливості для залучення додаткових джерел фінансування, дозволяючи їх керівництву повною мірою проявляти в цьому фантазію. Наприклад, вводити нові платні послуги, одержувати прибуток від роботи музейних магазинів, установ громадського харчування і тому подібне.
Музеї Європи і Америки вже давно працюють за схожою моделлю. Як правило, усі більш-менш значні музеї мають дитячі ігрові кімнати, кав`ярні або ресторани, магазини (з великим асортиментом друкарської продукції, авторських виробів, сувенірів), концертні майданчики. У багатьох музеях також проходять концерти, фестивалі, організовуються кіноклуби, працюють бібліотеки, учбові програми. Це дозволяє розширити аудиторію і одержати додаткові прибутки.
Піклуються західні музеї і про реорганізацію експозиції відповідно до вимог часу і психології рядового відвідувача, якому хочеться "торкнутися", потримати експонати в руках. У залах встановлюють демонстраційні вузли, які забезпечують тактильний контакт з експонатом, використовують звуковий супровід, 3D-графіку і таке інше. Експозиції ж більшості музеїв України збудовані статично, особливо це стосується музеїв історичного профілю, зокрема археологічних.
Сьогодні навіть провідні музеї, зокрема Національний художній, маючи відвідуваність на рівні 75 тисяч чоловік на рік, не можуть собі дозволити закупівлю комп`ютерного, інтерактивного устаткування для експозицій.
Водночас музеї можуть спробувати запровадити нові методи отримання прибутків і цим багато чого досягнуть. Про це свідчить досвід київського музею Михайла Булгакова. Там немає можливості відкрити кав`ярню, але регулярно проходить чаювання на веранді. А завдяки журфіксам (музичним вечорам), булгаковцям вдалося викупити для музею з приватної колекції унікальний рояль "Кернтопф і син".
