13 травня, в день, коли 77 років тому (1933) пішов із життя Микола Хвильовий, видавництво «Грані-Т» презентувало нову книжку «Арабески Миколи Хвильового».
За вікнами гомоніла-хвилювалася передгрозова зелень…
Чи знає нині загал про цього багато в чому таємничого письменника, «українського буржуазного націоналіста», справжнє прізвище якого – Фітільов? Про що він насправді думав і чому згадав про комунізм у своїй передсмертній записці, прощаючись зі світом квітучого травневого дня?
Але цього разу на презентації-дискусії мовилося начебто про зовсім іншого, несподіваного митця.
Хвильовий без політики – так задекларували організатори «гасло» зустрічі зі студентами Національного університету «Києво-Могилянська академія» з нагоди виходу унікальної книжки.
Сумна дата – дві сімки – доведеного до самогубства письменника стала цьогоріч прецедентом для виходу трьох цілком різних видань його творів у різних українських видавництвах. Чим же відрізняється презентована в онґрегаційній залі «мазепинського» корпусу НаУКМА?
Концепція книжки належить літературознавцю, професору Вірі Агеєвій, а оригінальне втілення – видавництву «Грані-Т». Суголосними виявилися листи й новели письменника та графічні твори, які не просто ілюструють його тексти, а в сукупності витворюють особливе синергетичне поле. Особлива заслуга в цьому – і дизайнерської роботи Антона Клочка. Несподіваним ключем до текстів Хвильового стали відомі й менш знані роботи Олександра Богомазова, Костянтина Піскорського, Анатоля Петрицького, Георгія Нарбута та ін.
У залі розгорнулася справжня літературно-мистецька дискусія. Просто на очах присутніх – своєрідний процес реставрації: історико-мистецького контексту 20-х років минулого століття, рецепції 60-х та 70-х ізнову-таки ХХ століття і – вже нинішнього ХХІ-го. Завзято дискутували літературознавець Віра Агеєва, шеф-редактор видавництва «Грані-Т» Діана Клочко, режисер і актор, директор з розвитку видавництва «Грані-Т» Олександр Денисенко, письменник і перекладач Іван Андрусяк, режисер Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Петро Ільченко, а також актриса Першого жіночого театру Лідія Семасюк, яка зачитала фрагмент оповідання Хвильового «Я (Романтика)». ле ж – де голос нинішнього покоління? Що відчитує теперішнє студентство (коли відчитує) у рядках і між рядків полум’яного романтика?
Микола Хвильовий – багато в чому символічна постать трагічної епохи, яка отримала назву «розстріляне відродження».
«Нині до його таємниці ми тільки підходимо, перебираючи ключі до його шифрів, кодів, хоч вони й покладені ним на столі, на поверхні-текстах його публіцистики й художніх творів, невіддільних від неї. Таємницею залишається досі його біографія, що майже вся складається з білих, а то й чорних плям, насамперед його ідеологія», – так написав про Хвильового Леонід Плющ (Париж).
Людмила Таран
