Сучасні ракети класу "повітря-повітря", зокрема Astra та Meteor, дедалі частіше розглядають як ефективний інструмент боротьби з крилатими ракетами, що летять на малій висоті. Військові експерти називають їх першою лінією оборони, яка дозволяє знищувати загрози ще далеко від кордонів, пише Wionews.
Крилаті ракети зазвичай рухаються на висоті до 50 метрів, намагаючись уникнути виявлення наземними радарами. Для їх пошуку використовують літаки дальнього радіолокаційного виявлення типу AWACS, які бачать цілі "згори" та фіксують їх на значній відстані.
Після виявлення загрози AWACS координує дії винищувачів у реальному часі, наводячи їх на ціль навіть з дистанції до 400 кілометрів. Перехоплення зазвичай відбувається за межами візуальної видимості - винищувач запускає ракету на надзвуковій швидкості, що дозволяє швидко скоротити дистанцію до крилатої ракети.
Під час польоту перехоплювач отримує оновлення щодо положення цілі через захищені канали зв’язку. Якщо крилата ракета змінює курс, траєкторія перехоплення коригується. На фінальній ділянці польоту вмикається власна активна радіолокаційна головка самонаведення, яка самостійно захоплює ціль навіть за умов низької радіолокаційної помітності.
Особливу роль відіграють сучасні радари з можливістю "дивитися вниз і збивати", які відрізняють ракету від наземних перешкод - будівель, рельєфу чи рослинності. Ракети типу Meteor також оснащені прямоточними реактивними двигунами, що забезпечують стабільну тягу протягом усього польоту та високу маневреність на завершальному етапі.
Знищення цілі зазвичай відбувається за допомогою неконтактного підриву - бойова частина детонує поблизу крилатої ракети, уражаючи її уламками без прямого зіткнення.
