Статті :

У держбюджеті-2014 передбачено істотне зростання зборів до казни. Наскільки реальні ці показники, яких інновацій і сюрпризів слід очікувати бізнесу в податковій і митній сферах в інтерв'ю УНІАН розповів Олександр Клименко.

Економіка України, яка переживає останні 5 років не кращі часи, на початку 2014 року близька до остаточного розвалу. Нинішнє політичне протистояння, яке влада вважає першопричиною фундаментального збою в своїй роботі, насправді лише оголило економічні проблеми.

В Украине продолжается противостояние власти и общества. Снизить градус накала должны были отставка правительства Николая Азарова и внеочередная сессия парламента. Однако этого не произошло. На фоне политического конфликта кредитный рейтинг Украины рухнул до уровня беднейших экономик мира, а Нацбанк, похоже, перестал контролировать курс гривни. Обострились проблемы и в сфере наполнения бюджета. Между тем, Россия вновь начала закрывать свои границы для украинских товаров.  

Курс гривни к доллару за неполный январь 2014 года просел на 5,5%, тогда как за весь 2013 год нацвалюта подешевела всего на 2%. Обострение политического кризиса привело к подорожанию доллара до 8,6 грн/долл. при заложенном в госбюджет-2014 курсе 8,5 грн/долл. Нацбанк 27 января впервые в 2014 году вышел на рынок с интервенциями, предлагая доллар по 8,40 грн/долл. Правда, «дешевого» доллара хватило далеко не всем.

Голова Нацбанку України Ігор Соркін в інтерв'ю УНІАН розповів, що в 2014-му завдання щодо зниження ринкової процентної ставки буде одним з найбільш актуальних, як і скорочення ліміту розрахунків готівкою. Спрогнозував, чи буде відновлено співпрацю з МВФ. Пояснив, які вклади переважніші для громадян і яких нововведень слід очікувати на фінансовому ринку. (рос.)

В Україні - безпрецедентна подія. Провладна парламентська більшість без обговорення в лічені хвилини прийняла держбюджет на 2014 рік. Думку опозиції і експертів не було враховано. А вони вважають, що документ містить рекордну за весь час незалежності незбалансованість, масштаби якої критичні, він виписаний винятково в інтересах великих компаній і монополій, наближених до влади. Але найголовніше, порушуючи Конституцію і Регламент парламенту ухвалив ряд законів, які різко обмежують права і свободи громадян, перетворюючи Україну на поліцейську державу. (рос.)

Провладна парламентська більшість ухвалила низку безпрецедентних законів, що обмежують права і свободи громадян України. Серед скандальних нововведень - обов'язкова ідентифікація користувачів мобільного зв'язку та посилення контролю інтернет-ресурсів. Експерти вважають, що в разі підписання законів президентом, Україна стане в одну шеренгу з Північною Кореєю та Китаєм. (рос.)

Пропрезидентська більшість парламенту планує 16 січня ухвалити підготовлений урядом закон про держбюджет на 2014 рік. Прем'єр-міністр Микола Азаров просить депутатів поспішити з цим документом, у реалістичності якого сумніваються не тільки опоненти влади, але і непублічно - частина провладних депутатів. Експерти називають новий бюджет борговою розпискою, і говорять про те, що країна вже не може себе прогодувати і позичає гроші на виживання. (рос.)

В Украине в 2013 году объединили налоговую и таможенную службы,  начали борьбу с оффшорами, ввели утилизационный сбор и налог на недвижимость. Но при этом сократили количество проверок и разрешили отчитываться в электронном виде, а малому и среднему бизнесу – добавили «упрощений» в налогообложении. За такие шаги Украину включили в пятерку лучших стран, активно реформирующих налоговую и таможенную сферы, рейтинга Всемирного банка «Doing business». Но это не решило всех проблем и самое главное - не увеличило доверие зарубежных инвесторов к стране.

Украина получила обещанную Россией скидку на цену газа и на этом «оптимистическом» фоне пока отказалась от реверса топлива из Европы, Москва придумала, как изыскать деньги для выделения заявленной во всеуслышание помощи Киеву, а МВФ напомнил украинским властям о себе – таковы основные новости минувшей недели.

Цей тиждень без сумніву можна вважати тижнем новин, що матимуть серйозний вплив на подальше економічне життя України. Звичайно ж, мова йде про відносини України з Митним союзом і їх вплив на стосунки з Євросоюзом, про вартість української газотранспортної системи та для чого цю вартість визначали. Не проминув цей тиждень і цікавих макроекономічних показників, а також чергової інтриги в приватизації.

Українська влада вирішила активізувати східний напрямок зовнішньої політики. Не встигли експерти проаналізувати результати загадкової зустрічі президентів країн-учасниць Євразійської економічної ради - Януковича, Путіна, Лукашенка і Назарбаєва в Астані, як у Мінську має відбутися саміт глав урядів країн-учасниць СНД. Напередодні виконавчий секретар СНД Сергій ЛЕБЕДЄВ в інтерв'ю УНІАН повідомив, які документи обговорять прем'єри і що збирається підписати Микола Азаров. (рос.)

Україна активно нарощує експорт продуктів харчування - комори усього світу відкриті для наших харчів. Бізнес задоволений - зростає експортна виручка, для українського сільгоспвиробництва є стимул виробляти дедалі більше і більше. Але чи не загрожує нам дефіцит і чи «встигнуть» виробники за спритними експортерами? Або, продавши своє, країні доведеться імпортувати продовольство? (рос.)

Найцікавіші економічні новини поточного тижня не тільки підходять під формулювання "наше життя - боротьба", але й мають на собі печатку якогось відкладеного ефекту - реально їх позитив чи негатив проявиться через місяці.

Українські туристи дедалі активніше "стають на крило" - добиратися до місця відпочинку літаком набагато швидше і зручніше. Щоправда, перельоти залишаються недешевим задоволенням. Авіакомпанії намагаються ліквідувати цей "недолік" усілякими програмами лояльності (рос.)