Восени 2016 року американські вчені на території Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника у Білорусі надягли на шістьох вовків ошийники.
Згодом один з вовків перейшов на українську частину зони відчуження, а в липні цього року – ще двох тварин зафіксували в районі долини річки Прип’ять. Як і було заплановано, у серпні ошийники автоматично відстебнулися, передає прес-служба Мінекології.
"У нас були координати, згідно з якими один ошийник лежав просто біля дороги неподалік відселеного села Новошепеличі, а другий – десь у заплаві серед боліт та стариць. Щоб знайти його, довелося залучити квадрокоптер та перейти болото вбрід, по коліно у воді. Обладнання забрали та передали білоруським колегам для аналізу даних з гамма-датчика", - розповідає один з науковців.
Читайте такожМешканців Дніпропетровщини кусають єноти та вовки
Зазначається, що дослідження вовка методом радіо- та супутникового спостереження на сьогодні вважається одним із найточніших для оцінки чисельності та щільності популяції цього виду.
За допомогою отриманих координат місцеперебування вовків спеціальна програма будувала маршрут, що дало можливість науковцям відвідувати місця зупинок тварин.
Так, вчені з’ясували, що тривалість зупинки вовків не залежить від ймовірності знайти там здобич. Інколи ссавці проводили 12 годин поспіль в одному місці, просто відпочиваючи. І навпаки, вполювавши лося та наївшись, швидко залишали місце обіду, щоб через деякий час повернутися по добавку.
Як повідомляв УНІАН, у російських лісах зараз живе 50 тисяч вовків. На думку експертів, це вдвічі більше, ніж необхідно для нормальної роботи екосистеми.
