фото ua.depositphotos.com

Державний адміністративний тиск на бізнес для утримання цін призведе до руйнівних наслідків: виробництво зупиниться, магазини продовольства зачиняться, а захмарні ціни на харчі правитимуть непідконтрольні державі спекулянти чорного ринку.

Про це пише видання "Дело", аналізуючи цінові тренди на продукти. Головний висновок – все і надалі дорожчатиме, адже держбюджет-2023 розрахований на рекордному для останніх років інфляційному показнику – майже 30%. Хоча навіть зараз деякі продукти подорожчали у рази більше, аніж показують дані державної статистики. Держава не зможе зупинити подорожчання харчів і базових товарів в умовах війни, блекауту й іноді об’єктивного дефіциту, але їй під силу пом’якшити та пригальмувати зростання цін.

Розумна державна підтримка для виробників і галузі роздрібної торгівлі забезпечить стабільні ціни, наявність продуктів у магазинах і навіть їхні запаси у продавців на випадок екстрених ситуацій, викликаних ворожими обстрілами чи руйнуванням інфраструктури. Як вдалий приклад – ціни на яйця знизились на 20% після укладення меморандуму Мінагропроду та виробників. Птахофабрики зобов’язалися збільшити поголів’я курей-несучок і виробництво яєць, а держава зі свого боку гарантувала фінансову підтримку виробникам, контроль за цінами на корми та пріоритетний доступ до енергетичних ресурсів.

Відео дня

Є й невдалі приклади державного втручання. Про це теж говориться у публікації. Євгеній Букреєв, директор з фінансів ТОВ "Три ведмеді", нагадав про катастрофу на ринку палива – держава втрутилась у регулювання цін, з АЗС зникло пальне, розквітли чорний і сірий ринки. Інший експерт нагадав, як виробники легко обходять державні цінові обмеження: наприклад, зникло вершкове масло жирністю 72,5%, а на зміну йому прийшло з жирністю 73,5% – воно не підпадало під критерії щодо граничних цін.

Такий самий невдалий приклад – обмеження роздрібної надбавки на соціальні товари в 10% і строків розрахунків ритейлерів із постачальниками до 10 днів. "На ринку продовольчих товарів все одно відбувається зростання цін шляхом збільшення закупівельних цін постачальників (у середньому на 25–30%), а ритейл змушений шукати додаткові кошти для покриття витрат", – зазначають в Асоціації ритейлерів України. Невдала державна регуляція вимиває із торговельної галузі обігові кошти, продавці не мають товарних запасів. Завдяки їм український ритейл протримався на початку війни та забезпечив українців продуктами. Нині загострення ситуації з інфраструктурою може в один день залишити людей без харчів на довгий час – це гуманітарна катастрофа, голод і хаос. При цьому саме роздрібна торгівля в усьому ланцюгу несе витрати внаслідок війни: досі немає законного механізму несплати постачальнику за знищений на полицях або складах обстрілами чи внаслідок окупації товар – ця величезна проблема і мережевих продавців, і маленьких магазинчиків. Після руйнування залишаються самі лише борги, оскільки вони винні гроші постачальникам.

Віднесення виробництва продуктів і торгівлі до критичної інфраструктури – це, на думку економічних аналітиків і представників бізнесу, ще один дієвий спосіб стримати зростання цін. Блекаут — це додаткові витрати на генерацію енергії у виробників, у логістиці та ритейлі. Кожна ланка вкладає мільярди гривень у закупівлю генераторів і пального для них. Воно, до речі, за державними прогнозами теж дорожчатиме. І ця стаття витрат – помітний драйвер зростання цін на харчі.

Президент CFO Club Ukraine, професор Київської школи економіки Михайло Колісник підкреслює: адміністративне регулювання цін – це найгірше, що може зробити держава. "Подібні кроки неодмінно призведуть до ажіотажу та збільшення часу до врегулювання цінової ситуації. Такі дії розбалансують економіку. Будь-яка спроба штучно стабілізувати ціни на споживчі товари призведе до їхнього зникнення з полиць магазинів. Натомість розквітнуть чорні ринки, на яких запанують неринкові ціни, і виникне загроза запровадження карткової системи", — попередив експерт