За останні три роки частка громадян України працездатного віку в Німеччині, які працевлаштувалися, зросла більш ніж втричі, згідно з даними дослідження німецького Федерального інституту демографічних досліджень, які оприлюднені у вівторок, 4 листопада.
Вказується, що якщо влітку 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Німеччині лише 16% українських біженців мали роботу, то через 3 роки цей показник вже становить 51%.
"Багатьом українкам і українцям вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів", - розповів керівник даного дослідження Андреас Етте.
Примітно, що з 2022 року науковці кожні пів року опитували обраних для участі в дослідженні українських біженців. Минулого року до участі в опитуванні залучили й тих, хто знайшов у Німеччині прихисток на більш пізньому етапі.
Українці задоволені роботою в Німеччині
Зазначається, що за останні роки покращилася не лише ситуація з працевлаштуванням, а й рівень задоволеності роботою серед українців.
Якщо порівнювати дані з 2023 роком, загальна частка респондентів у віці від 20 до 50 років, які "задоволені" або "дуже задоволені" своєю роботою, зросла з 87 до 94 %.
Згідно з результатами дослідження, найбільш кваліфіковані українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. З того часу середній рівень освіти українських біженців знизився.
Виїзд до Німеччини вплинув на стосунки в родині
Науковці в рамках дослідження вивчали також родинні та соціальні обставини, в яких живуть українські біженці в Німеччині. Виявилося, що 29% жінок, яки виїхали до Німеччини з України без чоловіка, більше не перебувають в стосунках з партнером.
При цьому, станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, що втекли до Німеччини, розповіли, що хочуть бути в Німеччині максимум кілька років. Ті жінки, чий партнер перебуває в Німеччині, навпаки, хотіли б залишитися тут назавжди.
"Родини демонструють суттєво більш довгострокові плани залишитися, якщо обидва батьки живуть у Німеччині", - зазначила директорка інституту і співавторка дослідження Катаріна Шпіс.
Хто більше хоче залишитися в Німеччині: батьки чи діти
Автори дослідження вирішили окремо з'ясувати, в кого більше бажання залишитися в Німеччині. Виявилося, що близько чверті дітей та підлітків не хочуть залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки, навпаки, хочуть жити тут назавжди.
Вказується, що знання німецької мови в цьому плані, очевидно, є надзвичайно важливим, проте не вирішальним фактором. Наводяться дані, що майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як "хороші" або "дуже хороші", а ось серед їхніх батьків цей показник складає лише 8%.
В матеріалі йдеться, що ключ до інтеграції дітей та підлітків, окрім знання німецької мови, лежить передусім у позашкільних заняттях та наявності друзів в країні.
Дослідники вважають, що поки що українські діти відчувають не такий міцний зв'язок зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині. На їхню думку, онлайн-навчання в українській школі та навчання в класах для біженців погіршують відчуття з німецькою школою.
Допомога Україні від Німеччини
Раніше УНІАН повідомляв, що два джерела в уряді розповіли, що в 2026 році Німеччина планує збільшити фінансову допомогу Україні на близько три мільярди євро. Наразі Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні. Вона вже надала близько 40 млрд євро з початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. На 2026 рік в своєму бюджеті Німеччина виділила Україні 8,5 млрд євро.
Також ми писали, що міністр енергетики Німеччини Катеріні Райхе заявила, що країна збільшить внески на енергетику України до 450 млн євро. Райхе зазначила, що така сума є практично третиною всього енергетичного фонду підтримки України. Вона додала, що ці кошти дозволять придбати необхідні технічні засоби для того, щоб врятувати Україну.
