фото uaprom.info

Незважаючи на критику під час введення мита, підсумки його роботи за два роки підтверджують правильність прийнятого рішення для економіки країни і розвіюють кілька міфів.

Про це заявляє голова об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

За його словами, за два роки роботи експортного мита на металобрухт українські металурги виплавили 42 млн тонн сталі, споживши 6,48 млн тонн металобрухту. Малопомітне мито виявилося щепленням стабільності для металургійної галузі, а також для курсу гривні.

Відео дня

Він зазначає, що, незважаючи на те, що спочатку дана міра піддавалася критиці, але підсумки її роботи за два роки підтверджують правильність прийнятого рішення для економіки країни і розвіюють кілька міфів.

Мито була введено, оскільки потрібно було терміново забезпечити українську металургію дефіцитною сировиною, яка не тільки безконтрольно експортувалася з України, але і стала частково недоступною через анексію Криму і агресію Росії на Донбасі.

Без металобрухту метпідприємства просто не змогли б працювати, а стратегічна галузь знижувала виробництво, що призвело б до зменшення податкових відрахувань до бюджету і скорочення десятків тисяч робочих місць. За словами Каленкова, такого сценарію вдалося уникнути.

Він зазначив, що протягом першого року дії мита вітчизняні метпідприємства змогли зберегти обсяги виплавки сталі, а на другий рік дії мита – навіть збільшили обсяги. Ще більший позитивний ефект введення мита принесло електрометалургійним підприємствам, які працюють виключно на металоломі (близько 90% сировини – це брухт). Так, за два роки випуск сталі електрометалургами збільшився на 37%. Далі позитивний ефект став поширюватися по всій ланцюжку гірничо-металургійного комплексу України.

Каленков також зазначив, що введення мита не тільки не «прикінчило» експорт металобрухту, він ще й зріс – відповідно, при введенні мита надходження в бюджет збільшилося в 4 рази.

«Противники мита стверджують, що ціни на брухт занижені в порівнянні з світовими, зокрема, в Туреччині, яка є бенчмарком для українського ринку. Але і цей міф розбивають цифри: протягом двох років дії мита зростання котирувань на металобрухт в Україні в доларовому еквіваленті склав 85%, тоді як рівень імпортних цін у Туреччині зріс за той же період на 57%», - пише Каленков.

«Більше того, виявляється, що позитивний ефект від експортного мита на металобрухт можна спостерігати не тільки в зростанні виробничих показників, але і в аспекті захисту працівників меткомбінатів і їх робочих місць.

І в цьому плані важливо констатувати, що вдалося уникнути скорочень, а також забезпечити 66-відсоткове підвищення заробітної плати на підприємствах-споживачах металобрухту за два роки», - додав він.

На його думку, якби поставки брухту на зовнішні ринки залишилися б неконтрольованими, наслідки для української металургії були катастрофічними.

«Без введення мита під загрозою опинилися б 35 тис. робочих місць в ГМК, а країна могла б недоотримати $3,2 млрд валютної виручки. Це неминуче б призвело до обвалу курсу гривні. А це вже відбилося б на гаманці кожного українця», - пише Каленков.

«Все це дає підстави металургам всієї України виступати за продовження дії мита і надалі», - уклав експерт.