Українське керівництво не висловлює бажання виконати поставлені Європейським Союзом умови для проведення саміту Україна-ЄС у цьому році.

Про це в коментарі Неделя.ua заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Як зауважує експерт, ще ніколи не поставало питання про скасування саміту Україна-ЄС.

Відео дня

«Так, були складні моменти, коли навіть Президент Леонід Кучма був розміщений за іншим алфавітом, але так, щоб скасовувалися саміти в Україні, - такого не було. Тому, на жаль, це констатація неподоланої кризи довіри, яка існуює саме у керівництва України. І, на жаль, спілкування з представниками ЄС з одного боку, а з іншого - з огляду на реакцію офіційних українських високопосадовців під час «Ялтинської європейської стратегії» дають підстави говорити, що змін в такій ситуації в найближчий період не буде», - заявив В.Чалий.

«Тобто сьогодні українська євроінтеграція фактично не має, на мою думку, перспектив нового розвитку у найближчі роки», - уточнив він.

В.Чалий вважає, що питання не в тому, коли відбудеться саміт Україна-ЄС, а в тому, які питання обговорюватимуться під час цього заходу.

«З одного боку, в Україні є певні просування щодо секторної взаємодії, досягнення, які відбулися після попередньої багаторічної роботи, це технічні питання як результат роботи багатьох років різними урядами тощо. І тепер фактично робота і влади, і опозиції, і громадянського суспільства, і бізнесу, стає заручником позиції дуже вузького кола осіб, які по суті не притримують логіки і закликів в цілому громадянського суспільства», - зауважив експерт.

За його словами, саміт Україна-ЄС має значення як елемент інституційного механізму взаємодії України та ЄС.

«Він дійсно важливий з точки зору подальших дій виконавчих, бюрократичних структур в Україні та ЄС. Цей захід важливий, щоб не пробуксовувала така інституційна машина співпраці. Сьогодні, на мою думку, в Україні цей інституційний механізм дещо розбалансований і не зрозуміло, хто є ключовими фігурами, які відповідали б за євроінтеграційні спрямування», - підкреслив експерт.

Виходячи з результатів проведення форуму в Ялті, В.Чалий не бачить бажання українських високопосадовців виконувати умови, озвучені представниками ЄС про можливість проведення саміту Україна-ЄС у цьому році.

«У Ялті відбувся такий міні-саміт. І він показав, що нема чого відповісти по суті керівникам держави на запитання представників Є », - додав він.

Ялтинський саміт, за словами В.Чалого, також засвідчив, що «обговорювати Україну стає набагато складніше».

«Проблема полягає в тому, якщо на інші питання були відповіді, які прозвучали досить переконливо і у виступах прем'єра Туреччини Ердогана, і Кондолізи Райс, і Гордона Брауна, і російських представників... Однак я не можу сказати, що ці виступи були спрямовані на розуміння українського питання... Тобто, на жаль, обговорювати Україну стає дедалі складніше», - зазначив В.Чалий.

При цьому експерт погодився з думкою колишнього Президента Польщі Александра Кваснєвського, який сказав, що «він з роками все більше розуміє українську мову, але все менше розуміє, що відбувається в Україні».

«Таке розчарування, фрустрація, ситуація, коли діагноз поставлений, але не видно виходу, - це було, на мою думку, основним враженням зарубіжних партнерів щодо того, що відбувається в Україні. Якщо раніше у них були певні ілюзії, що чинна влада може відкоригувати свою позицію, то я думаю, ці ілюзії повинні остаточно зникнути. Хоча незважаючи на це надії на Україну таки покладаються», - підсумував В.Чалий.

Як повідомляв УНІАН, 14 вересня в кулуарах 9-го форуму «Ялтинської європейської стратегії» міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко спрогнозував проведення саміту Україна - Європейський Союз до кінця цього року.

Однак на уточнюючі запитання журналістів, чи відбудеться саміт, К.Грищенко дав зрозуміти, що зараз про це говорити зарано, зазначивши, що це «те саме, що питати: сонце зійде чи ні».

Того ж дня комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Ш.Фюле фактично ухилився від відповіді на аналогічне питання. При цьому Ш.Фюле додав, що зазвичай подібні зустрічі проводяться восени.