Чим альтернативна продукція для споживання нікотину краща за контрабандну

Тетяна Кощук
18:33, 01 липня 2020
Різне
2248 0
Думка

Новий міністр фінансів України Сергій Марченко визначив покращення адміністрування податків, митних зборів і боротьбу з контрабандою як основні пріоритети роботи Міністерства фінансів України.

Два основні податки, по яких найбільше вдарила контрабанда за останній рік – ПДВ з імпортних товарів і акциз на тютюнові вироби. Хоча за 2019 р. тютюновий акциз дав державному бюджету понад 44 млрд. гривень доходів, план надходжень по ньому  недовиконано на рекордні 13,6 млрд. Насамперед тому, що курці почали масово переходити на дешевші тютюнові вироби, значна частина яких – контрабандні сигарети.

За останні 5 років середня вартість пачки сигарет в Україні зросла майже втричі – з 13,1 грн у січні 2015 р. до 38,3 грн у грудні минулого року

Експерти НДІ фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби у своєму дослідженні «Податкове регулювання ринку тютюнових виробів в умовах його трансформації» радять: альтернативою легальним сигаретам мають стати не контрабандні тютюнові вироби, а новітня продукція для споживання нікотину – електронні сигарети і стіки до систем нагрівання тютюну. Це і вигідніше для держбюджету, і потенційно менш шкідливо для здоров’я курців.

За останні 5 років середня вартість пачки сигарет в Україні зросла майже втричі – з 13,1 грн у січні 2015 р. до 38,3 грн у грудні минулого року.

Головною причиною подорожчання стало динамічне підвищення тютюнового акцизу, який щороку зростав щонайменше на 20%, а в окремі роки – на 30-40%. Частка податків в ціні сигарет постійно зростає. Якщо в 2015 р. з кожних 10 гривень, сплачених за сигарети, на акцизи і ПДВ припадало 5,57 грн, то зараз - вже 6,85 грн.

Що робити курцям у цій ситуації? Мабуть, найкращий варіант для здоров’я і гаманця – кинути палити. Але, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, всупереч такому серйозному подорожчанню сигарет за 5 років кинули палити лише 2% українців. Інші змушені або платити більше, або шукати шляхи, як зекономити. Варіантів зекономити небагато – переходити на дешевші бренди сигарет, на контрабандні цигарки, самокрутки або переключатися на альтернативну продукцію для споживання нікотину.

І саме від держави залежить – який із цих варіантів оберуть українські курці, наскільки цей варіант буде сприятливим для надходжень держбюджету і як він впливатиме на здоров’я населення.

Контрабанда: 4,7 млрд грн. втрат у 2019 р.

Більше 80% ринку тютюнових виробів та їх альтернатив в Україні – це традиційні сигарети, легально вироблені в Україні. Але вони «здають позиції». З 2015 по 2019 рр. легальне виробництво сигарет впало з 92,9 до 68,6 млрд штук – тобто майже на третину. Реально на українському ринку залишається ще менше сигарет, бо зазвичай 24-30 млрд штук з України експортується – в основному в Японію, Грузію, Молдову, Вірменію та Азербайджан.

Загалом нелегальний ринок сигарет в Україні у 2019 р. оцінювався в 3,5 млрд штук, а втрати бюджету України від недоотриманих акцизів і ПДВ – 4,7 млрд грн

Поки що найбільший «конкурент» легальних сигарет – це нелегальний їх обіг (у т.ч. контрабанда сигарет в Україну – з Молдови, РФ, окупованих територій), який, за даними Kantar TNS, з 2016 по 2019 рр. зріс в 6 разів – з 1,1 до 6,4%.

Загалом нелегальний ринок сигарет в Україні у 2019 р. оцінювався в 3,5 млрд штук, а втрати бюджету України від недоотриманих акцизів і ПДВ – 4,7 млрд грн. Для порівняння, ці втрати більші ніж річний бюджет середнього обласного центру України – такого як, наприклад, Миколаїв або Луцьк. Причому ці показники мають тенденцію до зростання, у 2020 р. фіксуватимуться нові антирекорди.

Останнім часом в окремих країнах Євросоюзу, а також в Грузії набувають популярності самокрутки – через суттєве підвищення цін на сигарети в цих країнах. Фактично це «конструктор – зроби сам». З одного боку, самокрутки дозволяють зекономити. Якщо одна сигарета в середньому коштує українському споживачеві 2 грн 10 копійок, то самокрутка – на гривню дешевша. З іншого боку, носити з собою тютюн, фільтри, тютюновий папір і машинку для скручування не дуже зручно. Мабуть, тому самокрутки відвоювали лише трохи більше 2% українського тютюнового ринку.

Майже 9% ринку – це альтернативна продукція для споживання нікотину, яка вважається потенційно менш шкідливою для здоров’я споживачів порівняно зі звичайними сигаретами. Тут є дві великі групи товарів – електронні сигарети (4,5% ринку) і стіки до систем нагрівання тютюну (4,2% ринку). Це дуже різні товари – за фізичними характеристиками, за вартістю, за структурою ринків.

В електронних сигаретах «вейпер» вдихає пару від рідини, яка може містити (а може і не містити) нікотин. Ключова проблема електронних сигарет – це великі прогалини у сфері державного регулювання їх виробництва та обігу, які навіть після ухвалення нещодавніх законодавчих змін характерні для українського ринку. Сотні брендів відкритих і закритих систем для вейпінгу, тисячі типів рідини для них. Немає чітких правил щодо вмісту рідини для вейпінгу, що є небезпечним, адже через додавання в неї канабіоїдів у США вже були навіть смертні випадки. Фактично немає регулювання правил і умов продажу, значна частина продукції реалізується через Інтернет. При цьому річний обсяг українського ринку електронних сигарет у 2019 р. вже сягнув близько 9,2 млрд грн. Причому поширення такої продукції відбувалося за умов відсутності відповідного акцизу.

Друга важлива і потенційно менш шкідлива для здоров’я альтернатива – це стіки, які використовуються у новітніх системах нагрівання тютюну. На відміну від сигарет, тут тютюн нагрівається до певної температури, а не спалюється – відповідно не виділяються найбільш шкідливі для здоров’я смоли та деякі інші хімічні сполуки. Оцінки вказують на те, що обсяг цього ринку трохи скромніший – 6,2 млрд грн на рік. За даними Euromonitor International, в Україні системами нагрівання користується близько 380 тис. осіб (для порівняння, в сусідній Польщі споживачів вдвічі більше). На відміну від електронних сигарет, ринок таких тютюнових виробів для нагрівання значно більш структурований і прозорий – існує лише кілька відомих у світі брендів. У стіках для нагрівання – звичайний тютюн.

Як підняти акциз відразу в 4,2 рази і втратити ще понад 9 млрд. грн.

В усіх країнах Євросоюзу акцизне навантаження на альтернативні тютюнові вироби для нагрівання було і залишається суттєво нижчим, ніж на звичайні сигарети. Фактично в ЄС діють принципи: «найвищий акциз – для сигарет, для усіх інших тютюнових виробів – акциз суттєво нижчий» і «потенційно менша шкода – менші податки».

В середньому в Євросоюзі акцизи на електронні сигарети в 9 разів нижчі, ніж на традиційні. Рекордсменом тут є Латвія, де акцизи на рідини для електронних сигарет аж в 57 (!) разів нижчі

Середній в ЄС розмір акцизного податку для зазначеної альтернативної продукції для споживання нікотину становив близько 26,58 % від акцизу на сигарети. Це означає, акцизне навантаження на тютюнові вироби для нагрівання у країнах ЄС було майже в 4 рази нижчим, ніж на сигарети, а різниця між сумою акцизу у ціні пачки тютюнових стіків та сигарет дорівнювала в середньому 73,42% (100-26,58 = 73,42).

До січня 2020 р. Україна йшла за європейським зразком, оподатковуючи стіки для нагрівання в рамках категорії «інший тютюн» за нижчими ставками акцизу, ніж для сигарет. Але 16 січня було прийнято дуже суперечливий законопроект №1210, який підвищує ставки акцизу на ці альтернативні тютюнові вироби відразу в 4,2 рази уже з 1 січня 2021 р., тобто до рівня мінімального акцизного зобов’язання на звичайні сигарети.

Що стосується вейпінгу, то, за цим же законом, з нового року передбачається сплата 3000 грн акцизу з кожного літра рідини для вейпінгу. Це в рази більше ніж, наприклад, в Угорщині або в Італії.

В середньому в Євросоюзі акцизи на електронні сигарети в 9 разів нижчі, ніж на традиційні. Рекордсменом тут є Латвія, де акцизи на рідини для електронних сигарет аж в 57 (!) разів нижчі. В Україні після запровадження акцизу на рідину для вейпінгу різниця в оподаткуванні електронних і звичайних сигарет в 2021 р. становитиме 3,4 рази – тобто можливості переходу зі звичайних сигарет на електронні будуть, але не такі значні, як в Євросоюзі.

У той же час, якщо всі прийняті зміни набудуть чинності, спостерігатиметься значне переміщення попиту у т.ч. від вживання стіків до систем нагрівання тютюну до споживання електронних сигарет (вейпінгу). І держава на цьому також втрачатиме – за рахунок нижчих акцизів на рідини для електронних сигарет і через значно меншу прозорість ринку останніх.

Податкові фахівці Федерації роботодавців України підрахували: згадане різке підвищення акцизів на стіки до систем нагрівання тютюну вже протягом найближчих 5 років коштуватиме державному бюджету щонайменше 9 млрд грн (якщо порівнювати з податковими надходженнями в умовах більш виваженого підвищення ставки акцизу на тютюнові вироби для нагрівання). З них 3,5 млрд грн – через перехід на нелегальні тютюнові вироби. Але левову частину (5,7 млрд грн) держава втратить саме через переключення споживачів з систем нагрівання тютюну на вейпінг. При цьому втрати держбюджету можуть бути навіть ще більшими, бо акцизи на стіки до систем нагрівання зростатимуть разом із акцизами на сигарети далі на 20% щороку, ще більше стимулюючи курців переходити на нелегальну продукцію, вейпінг або самокрутки.

Аби запобігти такому негативному сценарію розвитку подій експерти НДІ фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби рекомендують: по-перше, підвищувати акциз на стіки до систем нагрівання тютюну у найближчі 5 років поступово – не більше ніж на 35% на рік. Для порівняння: у 2020 р. акцизи на тютюнові вироби для нагрівання були підвищені лише в 4 країнах ЄС. Причому в усіх випадках підвищення було мінімальним – наприклад, в Данії з 738 до 740 датських крон за кг.

По-друге, перед тим як оподатковувати альтернативну продукцію для споживання нікотину, її ринок спочатку треба «цивілізувати». Передусім це стосується електронних сигарет. Як показує досвід окремих країн Західної Європи, насамперед Великобританії, ринок електронних сигарет може бути набагато більш прозорим, більш дисциплінованим щодо чіткого дотримання стандартів щодо складу рідини для вейпінгу (зокрема, заборона канцерогенів, мутагенів, кофеїну, таурину та інших стимуляторів), щодо обмежень реклами і маркетингу, щодо заборони продажу електронних сигарет неповнолітнім.

Досвід країн Євросоюзу свідчить: акцизне оподаткування рідин для електронних сигарет має впроваджуватися разом із державним регулюванням їх виробництва та обігу; інакше можна не отримати податкові надходження в повному обсязі.

Те, з чим Україна може зіткнутися з 2021 р., Грузія уже проходить кілька останніх років. В цілому ситуація з контрабандою сигарет у Грузії тепер навіть гірша від української

По-третє, експерти радять у питаннях акцизного оподаткування тютюнових виробів застосовувати системний і гармонізований із законодавчими вимогами та рекомендаціями Євросоюзу підхід – стимулювати оптимальну для наповнення бюджету і досягнення цілей охорони здоров’я поведінку споживачів (у т.ч. переключення з сигарет не на контрабанду, а на легальну новітню продукцію для споживання нікотину) і запобігати небажаній (зокрема, перетіканню споживачів на менш прозорі і менш контрольовані ринки).

Не повторити помилки Грузії

Те, з чим Україна може зіткнутися з 2021 р., Грузія уже проходить кілька останніх років. В цілому ситуація з контрабандою сигарет у Грузії тепер навіть гірша від української. У країні теж є свої невизнані «республіки» – Південна Осетія та Абхазія, контрольовані Росією, які вже стали центрами нелегального виробництва сигарет. У Грузії є також «проблемні» сусіди з традиційно дешевими цигарками – зокрема, Вірменія і Росія – звідки у Грузію традиційно йшла тютюнова контрабанда.

Грузія припустилася кількох серйозних помилок. Зокрема, минулого року Грузія різко підняла акцизи на традиційні сигарети – причому зробила це вкрай невдало, підвищивши адвалорну (відсоткову) складову акцизу відразу втричі (з 10 до 30%). І лише на сигарети з фільтром. Що, після їх подорожчання вдвічі, призвело до стрімкого масштабного зміщення попиту курців на більш дешеві сигарети без фільтра та самокрутки (зростання споживання за рік більш ніж в 10 разів). Дійшло до того, що в тютюнових кіосках фільтри до сигарет з витягнутим пустим кінцем («ноу-хау» грузинського виробника) почали видавати покупцям безкоштовно, аби обійти вищий податок. Також різко зріс попит на вдвічі дешевші вірменські контрабандні сигарети.

Крім того, ще в 2017 р. Грузія, всупереч рекомендаціям Євросоюзу, прирівняла акциз на стіки до систем нагрівання тютюну до акцизу на сигарети. Відповідно, усі подальші підвищення акцизів стосувалися також тютюнових виробів для нагрівання. В результаті, у Грузію хлинула не тільки контрабанда сигарет, але і контрабанда тютюнових стіків. Так, наприклад, лише за травень 2019 р. у Тбілісі, Аджарській АР та регіоні Квемо Картлі конфісковано понад 7000 пачок контрабандних стіків загальною вартістю понад 15 тис. доларів. При цьому легальних тютюнових виробів для нагрівання взагалі немає на грузинському ринку. Відповідно, акциз від них не надходить до бюджету країни.

Тетяна Кощук, кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter