Фахівці розробляють зміни до законів щодо наставництва над дітьми-сиротами / УНИАН
Про це Кулеба заявив під час Всеукраїнської конференції наставників, повідомляє прес-служба президента.
«Наставництво – це форма роботи з дітьми-сиротами, які виховуються в інтернатних закладах з метою підготовки до самостійного життя. Наставництво допомагає дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, в засвоєнні соціальних ролей, норм та моделей поведінки, прийнятих у суспільстві, та ґрунтується на принципах взаємної згоди, поваги, довіри між наставником та дитиною», - зазначив Кулеба.
Він повідомив, що зараз ведеться робота над проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
У даний час в інтернатних закладах України виховується близько 100 тис. дітей, із них близько 7 тис. – це діти-сироти, більшість з яких – діти шкільного віку та діти з певними захворюваннями. Більшість із цих дітей з різних причин (вік, стан здоров’я) практично не мають шансів бути усиновленими чи влаштованими в інші форми сімейного виховання. Проживання в інтернатному закладі завдає невиправної шкоди емоційно-психологічному стану дитини і, як наслідок, діти виходять у доросле життя, не маючи необхідних соціальних вмінь і навичок. Допомогти підготуватись дітям до життя поза межами закладу можуть наставники.
В Україні пошуком, навчанням та супроводом наставників займаються волонтери проекту «Одна надія», який діє з 2009 року. За цей час відповідну підготовку пройшло близько 1,5 тис. наставників. Сьогодні 800 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, отримують допомогу наставників. В 14 областях України на громадських засадах працює близько 1 тис.100 наставників. Частина із них, 250 наставників з усієї України, а також представники громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав дітей, взяли участь у Всеукраїнській конференції наставництва. Вони розповіли про власний досвід роботи в проекті наставництва, поділитись планами щодо розвитку наставництва в кожному окремому регіоні та поставили уповноваженому з прав дитини питання, які найбільше хвилюють. Одна з найпоширеніших проблем - це небажання керівників інтернатних закладів співпрацювати з наставниками.
Уповноважений зазначив, що такі проблеми виникають через неврегульованість законодавством питання наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
