Часто буває, що при "грудній жабі" ніякі ліки не допомагають. Але, можна лікувати таку хворобу нетрадиційними методами.
Ось, наприклад, сентенція про грудну жабу автора "Російського, народного лікарського порадника" П. Куренного (після революції відомий російський лікар П. Куренной емігрував в США, і вперше лікарський порадник був виданий там).
"Серед сотень тисяч російських емігрантів, нещасних, які страждають від грудної жаби і деяких інших серцевих хвороб, які вживають нітрогліцерин, знайшлася одна людина "з мозком", яка показала помилковість застосування нітрогліцерину і новий спосіб, описавши його в своєму листі до мене.
"Все життя я займався спортом і вважав, що маю стовідсоткове здоров`я. Проте три роки тому мене атакувала абсолютно несподівано грудна жаба. Атакувала з такими нелюдськими болями, що я був, як паралізований — боявся ворухнутися. Мене запевняли, що це невиліковно і радили кинути роботу, відмовитися від якої-небудь активності і жити на... нітрогліцерині.
Я цьому не повірив, звернувся до трав і знайшов старовинний рецепт від грудної жаби, заснований на вживанні настою глоду. Через півроку поступового поліпшення — я пив настій по три склянки в день — я абсолютно забув про нітрогліцерин, здоровий, майже як раніше, в свої 73 року продовжую працювати на заводі повних вісім годин, а вечорами ще займаюся суспільними справами. Я керую автомобілем і вільно, без зупинок піднімаюся пішки сходами.
До речі, в настій я ще додаю і витамін С, щоб приємніше було пити.
Настій глоду я готую так: у мене каструля на 7 склянок. Кладу в неї 7 столових ложок (з верхом) сухих ягід, заливаю крутим кип`ятком, ставлю на нетеплопровідну підставку (краще всього лист азбесту), закутую, щоб тепло зберігалося якомога довше, і тримаю так приблизно 20—24 години. П`ю по склянці тричі на день під час їжі. До речі, можна запарювати глід з рівною по вазі кількістю пустирника — гірше не буде”.
