Верховна Рада України ухвалила президентський закон про дипломатичну службу (№7322).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 276 із 362 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Законом встановлюється, що систему органів дипломатичної служби складають Міністерство закордонних справ України, представництва МЗС на території України, а також закордонні дипломатичні установи України.
МЗС є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин і координує діяльність державних органів у сфері зовнішніх зносин.
Міністр закордонних справ очолює МЗС, здійснює керівництво діяльністю органів дипломатичної служби, затверджує структуру органів дипслужби.
Серед основих завдань органів дипслужби, зокрема, забезпечення захисту національних інтересів України; реалізація зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, культурних, гуманітарних, наукових, інших зв'язків з іноземними державами та міжнародними організаціями.
Також дипслужба має на меті захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном; забезпечення дипломатичними засобами і методами захисту суверенітету, міжнародної безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торговельно-економічних, культурних, гуманітарних та інших інтересів.
Законом визначаються посади дипломатичної служби та посади працівників, які виконують функції з обслуговування, а також категорії дипломатичних посад і дипломатичні ранги.
Документом визначаються права та обов'язки посадових осіб дипломатичної служби, а також підстави для припинення дипслужби.
Вступ на дипслужбу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім визначених цим законом випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює президент.
Конкурс на зайняття посади дипломатичної служби проводиться конкурсною комісією МЗС у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Спеціальними вимогами до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, є, зокрема, наявність вищої освіти із ступенем не нижче магістра - для дипломатичних службовців; володіння відповідним рівнем професійної компетентності згідно з вимогами, визначеними МЗС; володіння іноземними мовами обсягом, необхідним для виконання посадових обов'язків.
Призначення на посаду дипломатичної служби є безстроковим, крім випадків, передбачених законом "Про державну службу", та у разі призначення на таку посаду за контрактом про проходження дипломатичної служби.
При призначенні особи на посаду дипслужби вперше встановлення випробування є обов'язковим - строком до 6 місяців. Особам, які призначаються президентом, випробування не встановлюється.
Міністр закордонних справ вносить президентові подання про призначення надзвичайного і повноважного посла України, надзвичайного і повноважного посла України з резиденцією в Києві, постійного представника України при міжнародній організації, представника України при міжнародній організації, глави місії України при міжнародній організації після проведення консультацій у комітеті Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання дипломатичної служби.
Серед іншого, визначається, що громадяни України, які обіймали чи обіймають посади в Раді Європи, її органах, Європейському суді з прав людини, Організації НАТО з підтримки та постачання, а також, посади в інших публічних міжнародних організаціях чи установах, членом або учасником яких є Україна та які уклали угоду, що визначає привілеї та імунітети - прирівнюються до посадових осіб дипломатичної служби з присвоєнням дипломатичного рангу.
Громадянам України, які обіймали чи обіймають керівні посади в РЄ, її органах, ЄСПЛ, зокрема, посади: генерального секретаря, заступника генерального секретаря, президента, віце-президента, голови, заступника голови, судді, комісара - присвоюється дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла.
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів дипломатичної служби здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
Заробітна плата дипслужбовців, крім складових, встановлених законом "Про державну службу", включає надбавку за дипломатичний ранг, якщо їм не виплачується надбавка за ранг державного службовця.
Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 65 років.
Ухвалений закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування.
“Сьогодні українські дипломати – це потужний фронт захисту України на міжнародній арені, адже саме від їхньої роботи залежить і міжнародна підтримка цілісності України, і міжнародні санкції проти агресора, і інтеграція України у демократичний розвинутий простір. Ухвалення реформи дипслужби дасть нашим дипломатам додаткові механізми для ведення професійної діяльності за європейськими та американськими стандартами”, - зауважила під час виступу народний депутат фракції Партії “Блок Петра Порошенка”, заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова.
Даний проект закону сприятиме підвищенню популярності дипломатичної служби, що дозволить залучати найкращих спеціалістів з ринку на вакантні посади та розширить кадровий потенціал.
“Модернізація законодавства щодо проходження дипломатичної служби та діяльності дипкорпусу має вагоме значення для продовження ефективної зовнішньої політики в умовах протидії російській агресії і окупації частини територій”, – наголосила політик.
