Під час промови Президента з Генштабу опівночі 15 лютого усі, напевно, звернули увагу на слова: "Отримавши удар по одній щоці, іншу ми підставляти не будемо. І нехай простить мене Господь".
Всім зрозуміло, що хотів сказати Петро Порошенко, і, як громадяни, ми його підтримуємо. А от, що ми відчуваємо у цей момент, як християни?
Попросивши в Бога прощення, Президент показав, що євангельський образ для нього, це не просто красива цитата, а частина світогляду християнина і громадянина, які намагаються порозумітися.
Тому, варто розібратися, чи по-християнськи висловився і робить Президент, коли оголошує не війну до переможного кінця, а перемир’я?
Почнемо з того, а що насправді мав на увазі Господь, коли говорив про можливість підставляти другу щоку у відповідь?
По-перше, Господь говорить щодо поведінки конкретної людини, а не народу чи держави в цілому. Коли ображають тебе, ти можеш стерпіти, але коли мова йде про захист Батьківщини, рідної землі або родини, то це вже зовсім інша справа. Тоді Господь прямо говорить, що «немає більше тієї любові, хто душу свою покладає за друзів своїх».
Хоча, звичайно, можна сказати, що втрата частини території держави – це вже відчутний ляпас. І це образа як для народу, так і для кожного громадянина. Тому, мирні переговори і пошук невійськового вирішення конфлікту на Донбасі – це вже підставляння другої щоки.
По-друге, Господь говорить, скоріше, про те, що не варто реагувати на провокації нападника. Пригадайте: "коли тебе вдарили по правій щоці..." Правою рукою, якою б'ють зазвичай, неможливо вдарити по правій щоці. Тільки дати ляпаса зовнішньою стороною долоні. Щоб роздратувати або спровокувати. І, підставляючи ліву щоку, ти демонструєш небажання бійки і одночасно дивишся прямо в обличчя. Це дія не беззахисної людини, а справжнього чоловіка, готового владнати все до того, як застосовувати силу.
По-третє, давайте подивимося контекст Нагорної проповіді, в якій звучать ці слова.
«Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуб… І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу… Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого Небесного». Пригадайте, трошки раніше Господь говорить: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Тобто, Господь дає пояснення, як бути справжніми миротворцями.
І Україна цю настанову виконує, шукаючи миру, а не війни.
І нехай нам всім в цьому допоможе Господь!
Боже Великий Єдиний нам Україну храни!
Георгій Коваленко, протоієрей УПЦ, шеф-редактор порталу «Православіє в Україні»
