На початку поточного тижня у Парижі відбулося засідання регламентного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, на якому був ухвалений проект резолюції, що запроваджує особливу процедуру повернення російської делегації вже на літній сесії ПАРЄ. Також проект передбачає скасування права ПАРЄ накладати санкції на будь-яку країну-учасника, зокрема, на Росію.

Такі розмови йшли досить давно.

Треба оцінювати сам функціонал і сенс існування ПАРЄ, в тому числі, і філософію завдань, які ставить перед собою ця організація. Нагадаю, що ПАРЄ створювалась як «дискусійний майданчик» або «майданчик діалогу» для тих держав, які існують в Європі. Тоді це був, скажімо так, певний аналог загального Європейського парламенту.

Відео дня

На сьогодні відмінність ПАРЄ саме в тому, що у ній беруть участь організації, які не є членами Європейського Союзу. Відповідно, ПАРЄ не може собі дозволити, з точки зору сенсу свого існування, цілковите виключення російських інтересів, тому що саме у цій організації відбувається комунікація між усіма країнами Європи.

Будь-які санкції мають певний сенс, коли можна оцінити їх результат. А результатів, на думку європейських політиків, не так багато

З одного боку, не секрет, що спроби повернути Росію до складу ПАРЄ були і раніше. Здебільшого, через фінансову складову, про яку не раз говорили країни-учасники. Ще одна причина повернення – процеси, які відбуваються в Україні. Адже будь-які санкції мають певний сенс, коли можна оцінити їх результат. А результатів, на думку європейських політиків, не так багато. Їх логіка полягає в тому, що має існувати майданчик, на якому можна донести думки до РФ. Тому, рано чи пізно це мало статися.

З іншого боку, здебільшого усе, що ми мали отримати від ПАРЄ на початковому етапі, ми отримали. Зокрема, нам була потрібна фіксація Росії як держави агресора (вперше це сталося саме на сесії ПАРЄ у 2016 році). ПАРЄ не може видавати документи прямої дії і не може змусити будь-яку державу до конкретних дій, хіба що може запропонувати певний сценарій у вигляді рекомендації або заклику. Але, разом з тим, усі документи ПАРЄ – це документи міжнародного права. Відповідно, Україна отримала своє, бо цією резолюцією ми зафіксували статус Росії і після цього закріпили його у більш вагомих європейських інституціях – документах НАТО, ЄС, а також ООН. Тепер головне – не допустити відкочення назад.

Читайте такожПерспектива повернення Росії в ПАРЄ: чи пробачать європейці російську агресію щодо України

Що із цим робити Україні? Зауважу, що Росія також наполягає на своєму баченні зміни регламенту і підходів до функціонування ПАРЄ. Тож зараз найперше завдання нашої делегації - спробувати не допустити сценарію повернення Росії до складу ПАРЄ. Наразі це можна зробити через мобілізацію прихильників України у організації шляхом консультацій і перемовин з ними. Адже якщо Росія повернеться протягом найближчих місяців (що цілком вірогідно), то, у першу чергу, вона наполягатиме на резолюціях по Україні, де мова йтиме про війну на Сході як про громадянський конфлікт, тобто без участі Росії. І саме цього формулювання українська делегація не може допустити за жодних умов.

Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього