11 жовтня суддя Окружного адмінсуду Києва Андрій Федорчук поновив на посаді президента… Петра Порошенка. Ні, я не з’їхав з глузду після перегляду 14-годинної прес-конференції Володимира Зеленського. Просто саме до такого висновку можна прийти, прочитавши ухвалу цього судді, який поновив на посаді судді КСУ та голови Конституційного суду Станіслава Шевчука.
Передісторія цього рішення така. У травні цього року судді КСУ звільнили Шевчука з посади судді за істотний дисциплінарний проступок. А саме – за те, що він в обхід закону напризначав собі позаштатних радників, які де-факто були його наглядачами за діяльністю інших суддів, в ручному режимі призначав чи знімав з розгляду провадження у суді, а також за те, що він у ЗМІ перед президентськими виборами зробив політичну заяву, що не приведе до присяги новообраного президента, якщо вибори будуть сфальшовані. Шевчук з цим рішенням не погодився і звернувся до знаменитого Окружного адмінсуду Києва...
Але повернімося до самого рішення про поновлення. У ньому сказано, що підлягає негайному виконанню поновлення Шевчука на посаду голови суду, і що рішення суддів КСУ про його звільнення визнається незаконним.
Якщо розмотати клубочок, то на виході матимемо нелегітимного президента Зеленського і чинного президента Порошенка, адже незаконність звільнення Шевчука, по суті, означає незаконність також і обрання на його місце Наталії Шаптали, яка і приводила до присяги президента Зеленського у стінах Верховної Ради, а згодом – незаконність обрання і нинішнього голови КСУ Олександра Тупицького.
Також сумнівної легітимності набувають і всі рішення КСУ за часів головування обох наступників Шевчука.
Заблокованою на невизначений і, цілком можливо, довгий час буде і діяльність нинішнього складу Конституційного суду, адже в рішенні судді Федорчука йдеться про негайне поновлення Шевчука на посаді голови КСУ. Інакше кажучи вже взавтра, не чекаючи апеляційного оскарження рішення про своє поновлення, тим більше – касаційної скарги, він може прийти до КСУ і вимагати у Тупицького звільнити кабінет. Хто в такій ситуації розписуватиме до розгляду справи і в якому статусі у розгляді братимуть участь Шевчук і Тупицький – не зрозуміло. Так само не зрозуміло, яким чином в КСУ подаватимуть апеляцію на рішення про поновлення Шевчука, адже, очевидно, що Тупицький скористається цим правом, і так само очевидно, що Шевчук цього не робитиме.
У пікантній ситуації опинилася і Верховна Рада, за квотою якої суддею став свого часу Шевчук. Наразі його місце судді є вакантним, і парламент має запропонувати відповідну кандидатуру. Як тепер чинити законодавцям?
Інакше кажучи, своїм рішенням суддя Федорук зробив неабиякий внесок у дестабілізацію засадничих інституцій держави. За поребриком мають аплодувати.
До речі, дане рішення було прийнято просто блискавично – буквально за два засідання. Це для Окружного адмінсуду просто фантастика. 11 жовтня, на другому засіданні, Федорук устиг за три години заслухати клопотання представника КСУ, залишити їх без задоволення, заслухати позиції сторін, вивчити докази і прийняти рішення всього за годину перебування у нарадчій кімнаті.
Тим більше дивує така оперативність, якщо звернути увагу, як не поспішає цей суд ухвалювати рішення, наприклад, по справі щодо знесення на місці Десятинної церкви в історичному центрі Києва курятника УПЦ МП, який московські попи скромно називають монастирем. Або як тягне кота за хвіст цей же суд у справі щодо оскарження школяркою з Херсона нового українського правопису. Чи так само не поспішає розглядати позов вождя комуністів Петра Симоненка щодо скасування заборони КПУ.
Хоча, з іншого боку, якщо ми припустимо, що Окружний адмінсуд працює на розвал держави, то нічого дивного і все логічно. Там, де рішення є очевидним і лежить на поверхні, ба більше, якщо воно є не на користь Кремля, процес всіляко затягується, як у випадку з церковним МАФом на Десятинній, скасуванням реєстрації комуністів, очевидної безглуздості позову дитини до уряду з приводу правопису… А де є можливість маневру – тобто прийняти рішення нібито на захист порушених трудових прав громадянина, як у випадку з суддею Шевчуком, - там судді ОАСК демонструють просто стаханівські темпи судочинства, хоча тут якраз поспіх взагалі нічим не обґрунтований.
Вже на згаданій мною прес-конференції президент Зеленський на запитання щодо судової реформи пообіцяв замінити суддів. Хотілося б, щоб почали саме з суддів ОАСК, які можуть, за словами одного з них, «учудіть» так, що і Зеленський залишиться без посади.
Дмитро Хилюк
