Посол України в Німеччині Андрій Мельник заявляє, що аргументи німецьких скептиків проти визнання Голодомору геноцидом українського народу не витримують серйозної критики.
Про це дипломат заявив у коментарі УНІАН.
"Те, що Бундестаг вперше розпочав масштабний публічний розгляд питання про визнання Голодомору, це вже сам собі є своєрідний квантовий стрибок. Адже для німецького політикуму та громадськості ця болюча для кожного українця тема досі залишається - давайте бути відвертими з собою - табула раса", - наголосив Мельник.
При цьому посол вважає, що не варто недооцінювати той колосальний вплив, який ці парламентські слухання самі по собі матимуть на суспільну думку в Німеччині.
"Звичайно, зараз важко прогнозувати, як саме виглядатиме рішення Бундестагу щодо визнання Голодомору. Хочеться особливо наголосити: саме парламенту, а не Міністерству закордонних справ ФРН належить його ухвалити", - підкреслив Мельник.
Читайте такожЗеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор актом геноциду
За його словами, насправді робота лише починається щодо розгляду петиції про можливість визнання Голодомору геноцидом.
"Ми маємо намір в наступні тижні ще більше посилити тісні особисті контакти з членами Петиційного комітету - причому з представниками усіх без винятку фракцій, щоб дати вичерпні відповіді на всі відкриті запитання", - додав посол.
Водночас, Мельник висловлює переконання, що ніщо не заважає Бундестагу ухвалити справедливе рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
"Адже жоден із аргументів скептиків, зокрема, щодо, по-перше, неможливості часового застосування саме терміну "геноцид", по-друге, того, що нібито не лише на території України вирував голод; по-третє, і головне - про що мало хто прямо говорить, але часто-густо має на увазі - стосовно протестів Кремля і ускладнення відносин з Росію - все це не витримує серйозної критики. Тож українська сторона просуває наразі низку ідей про наступні кроки, щоб переконати німецьких парламентаріїв", - повідомив посол.
Він також заявив, що історична правда на боці України, а Голодомор безпосередньо стосується і самої Німеччини, яка у 1932-33 роках, як свідчать архіви, була чудово поінформована про велетенські масштаби сталінських злочинів в Україні.
Як повідомляв УНІАН, у травні на сайті Бундестагу була опублікована петиція про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу, яка набрала понад 50 тис. голосів.
Читайте такожПалата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українців
Автори документу пропонують німецькому парламенту визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, що був «спричинений радянським режимом під керівництвом Сталіна».
21 жовтня у німецькому Бундестазі (нижня палата парламенту) почали розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом.
Водночас, член Петиційного комітету Бундестагу, депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц заявив, що у МЗС Німеччини виступають за відхилення петиції про визнання Голодомору геноцидом. У відомстві обґрунтовують це, зокрема, тим, що поняття геноцид не було визначено до 1951 року.
