Рада інституційних реформ, яка об'єднає провідних експертів із досвідом у сфері фінансів, права, менеджменту і представників підприємництва, стане потужним майданчиком для діалогу бізнесу, влади й суспільства. Цілі такого діалогу - зростання вітчизняної економіки, трансформація податкової системи і підвищення податкової культури громадян, йдеться у заяві Ради інституційних реформ.
Як наголошується у заяві, через нереформовану фіскальну сферу Україна щороку погіршує свій міжнародний рейтинг, зокрема, в оподаткуванні бізнесу та податковому адмініструванні. Так за результатами дослідження PayingTaxes 2020, яке порівнювало податкові системи 190 країн світу, Україна посіла 65 місце, втративши за два роки 22 пункти в рейтингу. Іноземні інвестори відмічають обтяжливі умови для розвитку підприємництва, мінливі правила гри і надвисокий податковий та контролюючий тиск держави.
Одночасно рівень довіри українців до фіскальних органів вкрай низький. Про це свідчать результати опитування, проведеного дослідниками TNS на замовлення Проектного бюро Національної ради реформ. Лише 17% громадян довіряють працівникам Державної податкової служби.
Протягом останніх 7 років проведено 5 масштабних реформ податкової і митної служб, внесені численні зміни до Податкового та Митного кодексів. Однак постійні проблеми з податковими надходженнями у держбюджет, й невигідні позиції України в міжнародних економічних рейтингах свідчать про неефективність цих спроб.
Рада інституційних реформ готова взяти активну участь у трансформаціях податкової системи и податкового законодавства.
«Ми об'єднаємо всіх інтересантів створення якісно нової податкової системи й налагодимо їх ефективну взаємодію, - підкреслив Голова Ради інституційних реформ Олександр Кучеренко. - Парламент розглядає чимало законопроектів щодо змін податкового, митного та фінансового законодавств. Ці зміни, з огляду на їхні наслідки, не ефективні. Держбюджет 2019 року у частині податкових надходжень не виконан, у січні 2020 року також. Реформи мають бути комплексними, ґрунтуватися на науковому аналізі, враховувати практичний досвід, зокрема, й іноземних країн, та мати конкретну мету».
Рада інституційних реформ сформулювала засади нової податкової політики України:
•Гармонізація інтересів держави, бізнесу і суспільства.
•Ефективність роботи державних органів, відповідальних за наповнення бюджету країни та її економічну безпеку.
•Єдиний підхід до встановлення податків і зборів – без лобізму і пільг для окремих фінансового-промислових груп.
•Рівність усіх платників перед законом, що є запорукою здорової конкуренції;
•Стабільність податкового законодавства та раціональність оподаткування.
•Підтримка та розвиток бізнесу.
•Зручність сплати податків та адміністрування бізнесу.
•Автоматизована і ризикоорієнтована модель роботи податкових органів.
Для того, щоб інтегрувати всі ці засади у податкову систему й законодавство Рада інституційних реформ буде проводити громадські обговорення, форуми, готувати спільно з підприємцями й експертами законодавчі ініціативи й висувати їх під час парламентських обговорень законопроектів. Також планується робота зі створення освітніх платформ для студентів профільних вищів й інформування громадськості про хід та результати трансформацій у податковій сфері.
Довідка:
Олександр Кучеренко – Голова громадської організації «Рада інституційних реформ». Експерт у галузі економіки з 17-річним досвідом роботи на державній службі, зокрема, в податкових органах. Спеціалізується на фінансовому праві, державних фінансах та адміністративному менеджменті. Пройшов шлях від рядового податківця до керівника одного з регіональних управлінь фіскальної служби. Має три вищі освіти.
