Служба безпеки України закликає народних депутатів виважено підійти до прийняття нової редакції закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», щоб унеможливити появу в ньому пунктів, які дозволять зловживання у цій сфері.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу сказав заступник виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України Тиберій ДУРДИНЕЦЬ.
За його словами, також необхідно провести антикорупційну експертизу норм, які закріплені у відповідному законопроекті.
Коментуючи відносини у сфері держзакупівель, які склалися на сьогодні, Т.ДУРДИНЕЦЬ сказав: «Існуюча на сьогоднішній день система державних закупівель практично виведена з-під контролю держави. Основні експертно-оціночні та регуляторні функції передані спілці громадських організацій «Тендерна палата України», що фактично призвело до вимивання коштів з державного бюджету (у 2007 році – до 1,8 млрд. грн.) на користь комерційних структур, дестабілізації виробничого процесу та загрожує уповільненню соціального розвитку України».
Т.ДУРДИНЕЦЬ пояснив, що підгрунтя для виникнення такої ситуації послідовно створювалося, починаючи з травня 2000 року, тобто з моменту набуття чинності першої редакції вказаного закону та реєстрації низки комерційних підприємств з надання консалтингових, юридичних та інформаційних послуг. У результаті цього було створено цілу систему вимивання державних коштів. Як наслідок, учасник тендеру потрапляв у повну залежність від комерційних структур, що призводило до призупинення на 2-3 місяці процедур закупівель, а сума винагороди за так звані «надані послуги» сягає у середньому до 13% від загальної вартості предмету закупівель.
За словами Т.ДУРДИНЦЯ, ця ситуація призвела до низки негативних наслідків, у тому числі загрози зриву виконання соціальних програм, ймовірного виникнення надзвичайних ситуацій у життєво важливих сферах економіки, оборони та безпеки суспільства.
Заступник в.о. голови СБУ навів приклади, коли минулого року під загрозою зриву перебували закупівлі за замовленням Міністерства оборони, ВАТ «Укрнафта», державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ДАК «Українські автомобільні дороги», дитячих лікувальних та інших медичних закладів, а також виконання ряду інвестиційних проектів.
Він наголосив, що протягом 2007-2008 років на адресу Президента, Кабінету міністрів, парламенту, Ради національної безпеки та оборони, Генеральної прокуратури надіслано понад 20 інформацій, в яких чітко розкриті механізми вимивання державних коштів в процесі організації тендерів, наведені корупційні схеми та надані конкретні пропозиції щодо локалізації кризових явищ.
За фактами зловживань при проведенні закупівель за державні кошти СБУ порушила 47 кримінальних справ та продовжує дослідчу перевірку інформації щодо інших зловживань з боку окремих службових осіб органів виконавчої влади та комерційних структур; до адміністративної відповідальності за порушення у сфері держзакупівель притягнуто 72 службові особи.
Як повідомляв УНІАН, 20 травня 2008 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Законопроектом визначається, що уповноваженим органом з питань держзакупівлі є Міністерство економіки. При цьому не передбачається існування Тендерної палати. Планується, що процедура з держзакупівель може здійснюватися за умови не менше двох тендерних пропозицій.
При уповноваженому органі передбачається створення окремої комісії, яка складається з десяти представників центральних органів виконавчої влади та двох представників Верховної Ради з комітетів з економічної політики та з питань бюджету.
Комісія здійснює розгляд скарг, поданих учасниками тендерів, подає уповноваженому органу рекомендації щодо погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю і процедури закупівель з одним учасником.
