Значення референдуму надвисоке не лише для України, а й для всієї європейської спільноти, пише Європейська правда.
Він стане тріггером процесів у ЄС, які не стосуються України напряму і – за негативного перебігу подій – можуть призвести аж до виходу з Євросоюзу окремих членів. І хоча такі апокаліптичні наслідки не є гарантованими, та політикам у Брюсселі доведеться на них зважати.
За словами міністра закордонних справ Нідерландів Берда Кундерса, попри сподівання голландського уряду, більшість проголосувала проти Угоди про асоціацію: це означає, що її ратифікація не може пройти так, як ніби нічого не сталося.
Читайте такожУгода про асоціацію з Україною вигідна Нідерландам і Європі в цілому - Держдеп США
"Тепер я прошу в українського народу трохи терпіння. Попереду – переговори в рамках нашого уряду, в парламенті, потрібні будуть зустрічі з нашими європейськими партнерами (іншими країнами-членами ЄС) та, звичайно, з українськими друзями. І я дуже хочу, щоби те, що сталося, не відбилося на глибокій українсько-голландській дружбі", - зазначив глава зовнішньополітичного відомства Нідерландів.
Він також прокоментував можливість ухвалення політичного рішення з ратифікації угоди.
"Не хочу спекулювати. Є політичний факт: більшість проголосувала проти. Тепер ми маємо розібратися, в чому причина. Звичайно, проста ратифікація вже не є можливою. Але про детальніші опції можна буде говорити лише коли ми узгодимо подальші дій в Гаазі та в ЄС", - наголосив Кундерс.
Водночас він не зміг уточнити, скільки на це піде часу.
Як зазначає видання, не варто ставити хрест на Угоді: відмова Гааги від ратифікації не означає, що українська угода зруйнована. Попри референдум, вона продовжує діяти.
За даними видання, це пов’язано з тим, що українська асоціація не є звичним для нас двостороннім документом – коли без підпису однієї зі сторін документ не має жодної сили для інших.
"Українська угода – складніша. Преважна більшість її статей діє незалежно від бажання країн-членів, для чого в документі, а також в праві ЄС передбачений особливий механізм – "тимчасове виконання" угоди. Саме за цими нормами зараз діє зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Її правила та параметри описані саме в Угоді про асоціацію", - пише видання.
Так, голосування в Голландії не здатне зупинити ці норми, потрібно загальноєвропейське рішення, адже Нідерланди, ставши членом ЄС, передали частину своїх прав на міжнаціональний рівень.
"Тому – формально – у нас є можливість надовго (ледь не назавжди) залишитися в режимі тимчасового виконання. Глава МЗС України Павло Клімкін вже зробив заяву, в якій запевнив: катастрофи не сталося, Зона вільної торгівлі і далі діятиме "на тимчасовій основі", - нагадує видання.
Примітно, що в дипкорпусі як України, так і Нідерландів, попри все, лишаються оптимістичні сподівання.
Однак, як зазначається, реальна ситуація не дає підстав для такого оптимізму: урядового рішення для ратифікації недостатньо, має бути згода парламенту, а там цю можливість просто виключають.
За прогнозами експертів, найімовірніший юридичний шлях, який обере Брюссель – викреслити Нідерланди з переліку підписантів: це означатиме, що сторонами договору залишаться Україна, ЄС (як єдина структура), Євратом, а також 27 із 28 країн-членів Євросоюзу.
Разом з тим, за словами нідерландського депутата Міхіла Сервааса вже опрацьовується "план Б", є кілька варіантів дій, в тому числі – радикальних.
Читайте такожГройсман оцінив референдум в Нідерландах як "надзвичайно тривожний" сигнал для України
"Найрадикальніша опція – розділити Угоду про асоціацію з Україною на дві. В цьому разі торговельна угода діятиме на рівні ЄС, а міждержавна – на рівні держав-членів. Але це складний шлях, він потребуватиме нової ратифікації", – розповів депутат.
Серваас підкреслив, що нідерландському уряду доведеться шукати, як зберегти угоду і водночас "не образити" виборця.
"Є проблема: ми не розуміємо, що найбільше непокоїть тих, хто голосував проти, що саме треба виключити з угоди. Також треба буде щось зробити з блоком угоди, який стосується співпраці України та ЄС у сфері спільної безпеки. Люди сприймають ці норми як щось подібне до ст. 5 договору НАТО (про колективну оборону - УНІАН), хоча це не так. І, зрештою, треба вирішити щось з нормами угоди, які стосуються міграції. Щодо них лунали зауваження під час кампанії", - пояснив депутат.
Як зазначає видання, повний зрив угоди через референдум в одній з країн несе для ЄС ще більшу небезпеку, адже в цьому разі ставиться під питання договороздатність Євросоюзу як структури, його спроможність ухвалювати будь-які рішення на міжнародній арені.
Як повідомляв УНІАН, завершено попередній підрахунок результатів референдуму в Нідерландах: явка склала - 32,2%, проти Угоди проголосувало 61,1%.
