Голова Верховної Ради України Олександр МОРОЗ висловлюється за повну перебудову роботи парламенту.

Про це йдеться у його статті до 15-ї річниці Незалежності України "Український парламентаризм: що далі?", розміщеній на офіційному сайті Верховної Ради України.

Розповівши про історію парламентаризму і, зокрема, проблеми побудови законодавчої роботи, О.МОРОЗ зазначає, що надію на успіх вселяє те, що ті ж проблеми постали і перед урядом. “В умовах парламентсько-президентської форми правління ці проблеми стають спільними. Отже, і вирішувати їх треба спільно”, – вважає спікер.

Відео дня

На думку голови парламенту, в основу такої перебудови можна було б покласти наступне: “Ідеологічно – це реалізація засад Універсалу (національної єдності). Змістовно – забезпечення плану роботи Кабінету Міністрів на 5 років. Сподіваюся, що в ньому знайдуть повне відображення позиції унікального, на мій погляд, документа – Угоди про створення парламентської коаліції”. “Організаційно – реалізація плану законодавчих робіт комітетами Верховної Ради, її апаратом. Причому цей план означатиме, передусім законодавчо, юридичний супровід діяльності уряду, випереджаючи потреби і запити виконавчої влади. На практиці це має означати, що „робочими конячками” мусять стати усі депутати, що вони зобов’язані працювати ініціативно”, - наголошує О.МОРОЗ.

Він додав, що зовні це мало б проявлятись у високій явці депутатів під час пленарних засідань, у конструктивній професійній дискусії, де остаточна редакція нормативних документів набувала б довершеності, а їхній зміст відображав би загальносуспільні державні інтереси.

На думку голови ВР, потребує запровадження практика громадських слухань законопроектів на місцях, насамперед, тими авторитетними знавцями справи, котрі й будуть користуватися законами. “Потрібно не просто наблизити до потреб громадян зміст закону, а щоб це наближення відбувалось і через залучення громадян до творення законів для себе”, - підкреслив він.

Водночас О.МОРОЗ зауважив, що за нинішніх умов “це може здатися ідилією, зважаючи на погану традицію, внаслідок якої десятки депутатів жодного законопроекту не опрацювали, суб’єктами законодавчої ініціативи фактично не були, виборці їх не знають, і складається враження, що дехто з них забув про свій статус народного обранця”. За його словами, частіше такими „забудьками” виступають депутати-бізнесмени, котрі не можуть відірватися від своєї справи, і “у багатьох (можливо, у більшості) випадках, їм не варто бути депутатами. Нинішня невизначеність змушує їх шукати захисту у статусі депутата”.

О.МОРОЗ впевнений, що таку ситуацію необхідно змінити. По-перше, законодавчо відрегулювати статус ділової людини таким чином, “щоб вона не могла здаватися бідним родичем тих, хто нібито замість неї веде бізнес”, по- друге, гарантувати такий рівень правового захисту ділової діяльності, щоб “у бізнесмена не було потреби шукати захисту у депутатстві”.

Голова парламенту наголошує, що ця проблема ширша від мальованої колізії. Вона стосується ключового принципу формування державної влади, а саме - розмежування бізнесу і влади. Саме з такою міркою до цього завдання мають підійти депутати – члени Регламентного комітету та інших комітетів, готуючи відповідні законопроекти.

О.МОРОЗ у своїй статті велику увагу приділив необхідності систематизації законодавчої діяльності та виведення її на новий якісний рівень.

“Буду використовувати всі повноваження керівника парламенту, щоб законодавча робота набула якісно іншого змісту”, - наголосив він.

Голова ВР висловив сподівання, що депутати у комітетах і фракціях відповідально поставляться до своїх обов’язків. “Іншим має стати і зміст роботи Апарату Верховної Ради, зокрема, секретаріатів комітетів і фракцій. Необхідні для того структурні і кадрові зміни в основному сплановані. Їх слід сприйняти як потребу дня”, - сказав він. Як пояснив О.МОРОЗ, ідеться про те, що кожен комітет, відповідно й підкомітет, отже, кожен депутат мусять працювати над реалізацією конкретного плану законодавчих робіт, котрі мають і часові межі, бо якщо йдеться про систему законодавства, то термін прийняття відповідного закону стає теж якісною категорією.